Використання методів ігрової терапії (вікова психокорекція). Кутішенко В.П., Ставицька С.О

Кутішенко В.П., Ставицька С.О. Психологія розвитку та вікова психологія: Практикум: Навч. посіб. — К., 2009., 448 с.

IMG_1832II. Використання методів ігрової терапії з корекційною метою

На думку більшості психологів, що займаються проблемами розвитку дітей, ігрова терапія є найефективнішою технікою для дитячого віку, оскільки вона наближена до реальності й потреби дитини у грі. Дорослі можуть виразити свої проблеми і переживання в словесній формі. Діти ж повніше й безпосередніше виражають себе у грі, ніж у словах. В аналітичному напрямі психотерапії гра розглядається як особлива символічна діяльність дитини. Вважається, що переживання дитини в грі відображають події минулого. Тому для кращого розуміння внутрішнього конфлікту дитини психоаналітики спостерігають за спонтанною діяльністю дітей у грі й аналізують цю діяльність (М. Клейн, А. Фройд, Г. Хаг-Хельмут, Я. Кесслер). У грі дитина може вільно виразити себе, звільнитися від напруги повсякденного життя. Програючи в символічній формі життєві проблеми, дитина поступово вчиться справлятися з ними. Психолог може за допомогою різного ігрового матеріалу відтворити стресогенну ситуацію. У процесі її обігравання дитина звільняється від страху, тривоги, напруги, викликаних психічною травмою (Д. Леві, Г. Хембідж). Саме ігрова терапія дає можливість глибше зрозуміти внутрішнє життя дитини. Окрім того, гра є найприроднішим засобом самолікування, на який здатна дитина, тому застосовуватися вона повинна не тільки в цілях корекції, але і з профілактичною метою.

Приклади психокорекиійних ігор для дітей молодшого шкільного віку [15]

А. Гра «Фортеця». Мета: гра дає дітям можливість виразити агресію.

Хід гри. Група дітей ділиться на дві команди (за бажанням). Кожна команда будує з меблів фортецю. Одна команда захищає фортецю, інша команда штурмує. Основна зброя — надувні кульки, м’ячі, м’які іграшки.

Б. Гра «Зображення предметів». Мета: виховується спостережливість, уява, уміння бачити та розуміти іншого.

Хід заняття. Дитина-ведучий мімікою, жестами зображає предмет, решта дітей його відгадує. Хто правильно назвав, стає ведучим.

В. Гра «Щит і меч». Мета: вихід агресії, емоційної напруги.

Хід гри. Психолог тримає щит, діти б’ють по ньому мечами.

Г. Гра «Чунга-Чанга». Мета: корекція емоційної сфери дитини, розвиток здатності розуміти емоційний стан іншої людини і уміти адекватно виразити свій.

Хід гри. Мандрівник (психолог) пристав на своєму кораблі до Чарівного острова, де всі живуть завжди радісно і безтурботно. Тільки він зійшов на берег, як його оточили жителі чудового острова — маленькі чорношкірі діти. І на хлопчиках, і на дівчатках надіті однаковві строкаті спіднички, на шиї — намиста, а у волоссі — пера. З веселою усмішкою вони стали пританцьовувати під музику В. Шаїнського «Чунга-Чанга» навкруги мандрівника і співати:

Чудо-острів, чудо-острів. Жити на ньому легко і просто (двічі). Чунга-Чанга!

Мандрівник вирішив назавжди залишитися на цьому острові.

Д. Гра «Баба Яга». Мета: корекція емоції злості, тренування здатності дітей адекватно впливати один на одного.

Хід гри. Діти сидять на стільчиках в колі, обличчям один до одного, Психолог просить показати, який буває вираз обличчя, поза, жести у дорослих (мами, тато, бабуся, вихователь), коли вони зляться на дітей. За що дорослі найчастіше сердяться на вас? (Діти розігрують 2-3 сценки). Як лають вас старші, коли вам дуже страшно? Загрожують покарати, беруть ремінь? (Діти говорять і показують). Що ви робите у відповідь: плачете, усміхаєтеся, б’єтеся, боїтеся? (Розігруються 2-3 сценки).

 

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Яндекс

Добавить комментарий