Комплексний підхід (вікова психокорекція). Кутішенко В.П., Ставицька С.О.

Кутішенко В.П., Ставицька С.О. Психологія розвитку та вікова психологія: Практикум: Навч. посіб. — К., 2009., 448 с.

IMG_1832IV. Комплексний підхід до використання методів різних напрямів вікової психокорекції.

Практика показує, що при роботі з дітьми різних вікових категорій в «чистому вигляді» корекційні методи певної теоретичної концепції використовуються рідко. Частіше в корекції застосовується комплексний підхід із використанням багатьох методичних прийомів і методів різних психотерапевтичних напрямів. Система ж корекційних методів складається з урахуванням вікових, особистісних характеристик дитини і специфіки її проблеми. Наведемо фрагмент програми корекції агресивності підлітка, як приклад комплексного використання методів корекції різних психологічних шкіл.

Обґрунтування комплексного використання різних методів при психокорекції агресивної поведінки підлітків [23].

Різні методологічні й концептуальні підходи до пояснення дитячої агресивності не дають змоги однозначно трактувати передумови виникнення цього феномена. Дитяча агресивність — це комплексне особистісне утворення, а причинами агресивної поведінки можуть бути як психологічні (порушення в мотиваційній, емоційній, вольовій або етичній сферах), так і соціально-психологічні чинники (дезінтеграція сім’ї, порушення емоційних зв’язків у системі дитячо-батьківських відносин, особливості стилю виховання). Дитяча агресивність з’являється на світ разом з народженням дитини і є природною реакцією на перешкоди, що заважають задоволенню життєво важливих потреб. Надалі розвиток дитячої агресивності залежить від ставлення до неї батьків і найближчих родичів дитини, а пізніше — успішності й швидкості процесів статево-рольової ідентифікації та соціалізації.

Очевидно, що основним і найефективнішим методом корекції порушень поведінки у дітей є поведінкова терапія. Ця техніка заснована на теорії научіння. Теоретична схема біхевіорального підходу будується на припущенні, що конкретна поведінка є наслідком певного впливу. Це означає, що дезадаптивна поведінка — це результат неправильного научіння. Тому механізмами психокорекції є сукупність прийомів формування нової поведінки шляхом переучування (концепція оперантного научіння Б.Ф. Скіннера). В основі методів психокорекції лежить позитивне або негативне підкріплення. Отже, об’єктом впливу в процесі поведінкової терапії є сама поведінка людини.

Поведінкова терапія ефективна саме при роботі з дітьми. Ця ефективність зумовлюється такими чинниками: 1) можливістю контролю соціального середовища дитини; 2) можливістю впливу на механізми дезадаптивної поведінки дітей; 3) відносною стислістю терапії.

Найпоширенішою формою психокорекційної роботи з дітьми, що мають відхилення в поведінці, є тренінг соціальних навичок. Це зумовлено дефіцитом соціальних навичок в агресивних дітей. Водночас ця техніка модифікації поведінки дітей з порушеннями поведінки має низку недоліків: 1) техніка дає змогу «знімати» симптоми порушень поведінки, але не впливає на їхні причини; 2) техніка не має засобів для профілактики порушень поведінки; 3) техніка надає короткочасний ефект; 4) техніка не дає змоги отримати «ефект перенесення».

Саме тому психологи прийшли до висновку про можливість інтеграції біхевіоризму і психоаналізу, що передбачає короткочасне використання психоаналітичних прийомів і технік.

Сьогодні дуже плідно розвивається когнітивно-поведінковий напрям в груповій психотерапії. Його суть зводитися до того, що разом з класичними процедурами поведінкової терапії застосовують техніки когнітивного переструктурування — «атаки» на ірраціональні переконання, формування здатності до усвідомлення сутності й наслідків власної поведінки, відповідальності, правильних установок і звичок.

Тому на підставі власного практичного досвіду І.А. Фурманов зробив висновок про необхідність інтеграційного підходу до психокорекції агресивної поведінки дітей підліткового і юнацького віку. Він розробив програму «Тренінг модифікації поведінки «, у якій органічно поєднуються техніки когнітивної, поведінкової і гештальтпсихо-терапії.

Техніки, що використовуються в тренінгу, в основному спрямовані на навчання підлітків використанню прийому прямої відмови від небажаної поведінки замість звичних для них способів агресивного реагування; навчання оцінці соціальних ситуацій, підкріпленню гальмування і затухання агресивних стереотипів поведінки, формуванню більш адаптивних поведінкових реакцій, мінімізації тривожності тощо.

Модель програми І.А. Фурманова «Тренінг модифікації поведінки» [23]:

1- й крок — «Усвідомлення»: розширення інформації про власну особистість і проблему агресивної поведінки;

2- й крок — «Переоцінка власної особистості»: оцінка того, що дитина відчуває і думає про себе і власну поведінку;

3- й крок — «Переоцінка оточення «: оцінка того, як агресивна поведінка дитини впливає на оточення;

4- й крок — «Внутрішньогрупова підтримка «: відвертість, довіра і співчуття групи при обговоренні проблеми агресивної поведінки;

5- й крок — «Катарсис»: відчуття і прояв власного ставлення до проблеми агресивної поведінки;

6- й крок — «Зміцнення Я»: пошук, вибір і ухвалення рішення діяти, формування упевненості в здатності змінити поведінку;

7- й крок — «Пошук альтернативи»: обговорення можливих замін агресивної поведінки;

8- й крок — «Контроль за стимулами «: уникнення або протистояння стимулам, що провокують агресивну поведінку;

9- й крок — «Підкріплення «: самозаохочення або заохочення з боку інших людей до зміни поведінки;

10- й крок — «Соціалізація «: розширення можливостей в соціальному житті у зв’язку з відмовою від агресивної поведінки.

Приклади корекційних психологічних вправ, які можна використати під час тренінгу

Суть цих вправ полягає в стимуляції змін, що виявляються в емоційній, вольовій, етичній і поведінковій сферах.

Вправа 1. Мета: актуалізація «Я-станів» у минулому, теперішньому і майбутньому часі, активізація самосвідомості.

Процедура: Група ділиться на трійки або четвірки і сідає в коло. Відстань між мікрогрупами має бути не менш за 1,5 — 2 метри. Учасникам дається інструкція: «В групі виберіть того, хто починатиме вправу, вам необхідно послідовно обмінюватися пропозиціями. Починати фразу потрібно з певних слів, які зараз будуть названі. Вправа складатиметься з трьох серій, починати або закінчувати які необхідно тільки за командою.

Серія 1. «Раніше я… «, Серія 2. » Насправді я … «, Серія 3. «Скоро я ….

Необхідний час: 5-10 хвилин на кожну серію. Після проходження трьох серій група утворює загальне коло і обговорює таке: що не сподобалося, що сподобалося у цій вправі; що було важко зробити, що легко; у якій серії виникає найбільше труднощів; що відчували, про що думали під час виконання вправи?

Вправа 2. Мета: актуалізація «Я-мотивацій», посилення діагностичних процесів мотивації, активізація процесів мотивації, активізація процесів вольового регулювання. Процедура: така ж, як і у першій вправі.

Серія 1. «Я ніколи     Серія 2. «Я хочу, але, напевно, не зможу Серія 3. «Якщо я дійсно схочу, то…».

Необхідний час: 5-10 хвилин на кожну серію. Процедура і спрямованість обговорення схожа з попередньою вправою.

Вправа 3. Мета: ознайомлення з емоціями, вербальним і невербальним виразом почуттів, реагуванням на негативний досвід.

Матеріали: Наперед заготовлені картки з назвою почуттів (радість, смуток, образа, натхнення, страх, задоволення, гнів, сором, захоплення, подяка, здивування, злість, огида, полегшення, нетерпіння, переляк, збентеження, печаль).

Процедура: «Вам будуть роздані картки з назвами почуттів». Ознайомтеся з ними, але не показуйте нікому. Ось цей стілець (стіл) буде постаментом. Кожному з Вас необхідно буде підійнятися на нього і зобразити «пам’ятник» тому почуттю, яке написане у Вас на картці Завдання групи — відгадати, якому почуттю побудовано «пам’ятник». «Пам’ятник» «руйнується» тільки за командою тренера (тут потрібно прагнути, щоб висловився кожний член групи). Після завершення цієї частини група сідає в коло і обговорює вправу.

«Поясніть, як Ви розумієте слова, вказані у Вас на картці. Спробуйте описати, що означають ці якості, в яких життєвих ситуаціях вони можуть виникати. Пригадайте які-небудь ситуації з Вашого життя, коли у Вас виникали ці почуття. Розкажіть про це».

При обговоренні емоційного досвіду бажано отримати інформацію від кожного учасника вправи. Що більше актуалізується почуттів і життєвих ситуацій, пов’язаних з ними, то краще. Необхідний час: 1 — 1,5 години.

Вправа 4. Мета: пізнання і прояв власного ставлення до проблеми агресивної поведінки, навчання розпізнавати спрямованості власних агресивних імпульсів.

Процедура: «Кожна людина від природи має агресивну енергію. Проте різні люди використовують її по-різному. Одні — щоб творити, і тоді агресивну енергію можна назвати конструктивною. Інші — щоб знищувати або руйнувати, і тоді їхня агресія — деструктивна. Конструктивна агресія — це активність, прагнення до досягнень, захист себе й інших, власної гідності, завоювання свободи і незалежності. Деструктивна агресія — це насильство, жорстокість, ненависть, недоброзичливість, злість, прискіпливість, сварливість, гнів, роздратування, упертість, самозвинувачення. Тому, щоб розуміти, що з нами відбувається, дуже важливо розпізнавати свої агресивні імпульси, керувати ними і спрямовувати в бажане русло, не заподіюючи нікому шкоди.

Проаналізуйте власну поведінку і постарайтеся відповісти на запитання:

У якій формі (деструктивній чи конструктивній) найчастіше виявляється Ваша агресивна енергія?

Подумайте, яким способом, як Ви справляєтесь зі своєю агресивною енергією?

Як Ви ставитесь до власної агресивної енергії? Які Ваші звичні

способи розрядки цієї енергії?» Необхідний час: 1 — 2 години.

Вправа 5 Групова дискусія. Мета: прояснення внутрішньої позиції, формування навичок висловлення власної думки і ухвалення зворотних зв’язків, стимуляція поведінкових змін.

Процедура: Члени групи стоять. Стільці розставляються уздовж протилежних стін. Тренер знайомить учасників з інструкцією. «Ви знаєте, що багатовіковий досвід людей зосереджений в різних прислів’ях і приказках. Зараз Вам будуть зачитані деякі з них. Ті, хто згоден з їхнім змістом, сядьте на стільці біля правої стіни, ті, хто не згоден, — біля лівої. У центрі не повинно залишатися жодної людини. Ви повинні ухвалити однозначне рішення: «згоден — не згоден «.

Далі, по черзі, зачитуються наведені нижче прислів’я: «немає такої людини, щоб була без гріха; всяка неправда — гріх; від долі не втечеш; ризик — благородна справа; грошей наживеш — без потреби проживеш; коли гроші говорять — тоді правда мовчить; раз вкрав — навік злодієм став; краще десятеро винуватих пробачити, ніж одного невинного страчувати; хто сильніший, той і правіший; з ким поведешся, від того і наберешся; розумна брехня краще за дурну правду; сам признався, сам на себе і петлю надів; закон, що дишло, куди повернеш, туди і вийшло «.

Після того, як зачитується прислів’я і учасники розділилися на групи — починається обговорення. Тренер звертається до кожної з груп, просить пояснити, як вони розуміють це прислів’я, що воно означає. Необхідний час: 30-40 хвилин.

Вправа 6. Рольове програвання життєвих ситуацій. В процесі роботи групи і обговорення різних проблем нагромаджується банк життєвих ситуацій, вирішення яких актуальне для підлітків. Використання техніки «рольового обміну» в роботі групи надзвичайно важливе для учасників тренінгу, оскільки це не тільки дає змогу «програти «, розширити репертуар власного досвіду, але й познайомитися З різними моделями поведінки, асимілювати досвід інших. Крім того, участь в розігруванні ситуацій надає можливість членам групи модифікувати власну поведінку.

Окрім запропонованої програми, психологам буде корисно познайомитися з програмою групової ігрової корекції поведінки дошкільників [7], з психологічною корекцією труднощів адаптації молодших школярів в ігровій групі [3], з програмою психологічної корекції і розвитку особистості підлітків [11], з програмою соціально-психологічного тренінгу для старшокласників [8], груповою психологічною корекцією батьківських установок [20], тренінгом педагогічної ефективності [9] як прикладами організації групової корекції з людьми річних вікових і соціальних груп.

 

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Яндекс

Добавить комментарий