Професійна діяльність практичного психолога у медичній сфері (В.Г.Панок)

Ще у стародавні часи було відомо, що душевний стан людини впливає на її фізичне самопочуття і навпаки. Взаємозв’язок душі та тіла використовували представники релігії, педагогіки, медицини. Сьогодні численні дослідження показують, що психосоматичні захворювання  діагностуються у  30-70 % випадків у осіб, які звернулися за допомогою до лікаря загального профілю. За останні 25-30 років  значно зросло навантаження на психіку людини, більшість людей проживає у великих містах, отримує величезну кількість зайвої інформації, має дуже насичені міжособистісні відносини. Усе це призводить до прискорення темпу життя та підвищення психоемоційної напруженості. Саме це обумовлює стрімкий розвиток клінічної психології.

Сьогодні клінічні психологи  займаються не тільки розв’язанням проблем хворої особистості, але й профілактикою психічних розладів, збереженням та укріпленням психічного здоров’я населення, подовженням життя та покращенням його якості. Вони  повинні розбиратися у питаннях психопрофілактики, психогігієни, охорони психічного здоров’я, психологічного консультування, психологічної корекції. Професійна діяльність клінічних психологів спрямована на підвищення психічних ресурсів людини та її адаптаційних можливостей, на гармонізацію психічного розвитку, на охорону здоров’я, на психологічну реабілітацію.

Клінічні психологи використовують усі види діяльності практичного психолога, але вони  мають свої особливості.

Психодіагностика є одним з основних видів діяльності клінічного психолога, особливо тих із них, хто працює у психіатричних та неврологічних лікарнях. Психодіагностичне обстеження проводиться у випадках,  коли у лікаря виникають труднощі з встановленням діагнозу пацієнту, а психодіагностичні методи дозволяють уточнити медичний діагноз. Міністерством охорони здоров’я України були розроблені «Критерії діагностики і лікування психічних розладів та розладів поведінки», за якими психологічне обстеження  пацієнтів є обов’язковим.

Також психодіагностичне обстеження дозволяє оцінити ефективність призначеного лікування, воно є необхідним при дослідженні пацієнтів з метою трудової, військової  та судової експертизи.

Психопрофілактика. Психопрофілактичні заходи клінічних психологів  направлені на  усунення чи попередження ситуацій, які можуть справляти психотравмуючий вплив на особистість, на підвищення  психологічної грамотності населення, пропаганду здорового способу життя, надання психологічної допомоги здоровим людям у складних ситуаціях, навчання їх методам психологічної саморегуляції та психокорекції. Клінічні  психологи  займаються виявленням груп ризику захворюваності на нервово-психічні та психосоматичні захворювання, наркоманію, алкоголізм, аномалії розвитку та надають їм  допомогу.

Дуже важливою складовою психопрофілактичних заходів, у яких поряд з медичними працівниками активну участь приймає і клінічний психолог, є медична реабілітація, що направлена на одужання чи максимально можливе покращення стану здоров’я, попередження дефекту та відновлення працездатності хворого.

У процесі реабілітації виділяють два рівні, які залежать не тільки від самого фізичного дефекту, але й від особливостей особистості хворого. Так, на рівні професійної реабілітації передбачається використання працездатності, що збереглася, для повернення хворого до трудової діяльності. На рівні соціальної реабілітації, чи ресоціалізації,  створюються необхідні умови життя та побуту (покращення умов проживання, матеріального забезпечення), відновлюються порушені контакти з оточуючими, що дають змогу хворому повернутися у суспільство. Часто такої допомоги потребують особи, які довго знаходилися на лікуванні і втратили здатність до попереднього виду діяльності.

Психологічна корекція у клінічній психології направлена на активне втручання в процес  формування  адекватного психічного стану людини, гармонізацію її відносин з оточуючими.

Метою застосування психологічної корекції є оптимізація, виправлення психічних функцій людини, індивідуально-психологічних особливостей особистості, що відхиляються від норми, а у зв’язку з цим порушують її адаптацію до соціальних умов.

Психологічне консультування в клініці передбачає обговорення з пацієнтом його проблем і можливих шляхів їх подолання, інформування пацієнта про його індивідуально-психологічні особливості, специфічні типи реагування в стресових ситуаціях та методах саморегуляції.  Консультування направлено на створення активної життєвої позиції по відношенню до психологічних проблем, навчання засобам відновлення та збереження психологічного комфорту в різних життєвих ситуаціях.

Психологічне консультування використовується при будь-яких психологічних проблемах як початковий етап психокорекції та психотерапії.