Психологічні аспекти супроводу дітей раннього віку (Микитюк Н.В., Доренко І.С., Щурук І.В.)

ВСТУП

Раннє дитинство — особливий період формування ор­ганів і систем дитячого організму і, перш за все, функцій головного мозку. … У цей період спостерігається максимальний темп формування передумов, які забезпечують подальший розвиток організму дитини….

Під час розумового виховання дітей раннього віку перш за все необхідно враховувати такі лінії психічного розвитку дитини на кожному віковому етапі.

На першому році життя — від 9-10 місяців до року — це розвиток зорових, слухових, орієнтовних реакцій, розуміння мови дорослих, підготовчий етап розвитку активної мови, емоцій і соціальної поведінки.

На другому році життя — розвиток розуміння мови й розвиток активної мови, мислення, а також сенсорний розвиток, розвиток гри й дій з предметами, рухів.

На третьому році життя — розвиток активної мови й мислення, розвиток гри й конструктивної діяльності, сенсорний розвиток….

Відомо, що навчання мови найбільш результативне в ранньому дитинстві. У цей період у дітей особливо під­вищена чутливість до мови, до нових вражень; пізніше ця чутливість знижується. … Розвиток мо­ви малюка спонукається поступовим ускладненням його спілкування з дорослими….

Розумовий розвиток дітей відбувається передусім на основі наочно-образного, а не понятійного мислення. …

Супровід дитини раннього віку є дуже важливим, ад­же завдяки цьому можна вивчити та спрогнозувати, якою саме буде дитина в дошкільному та молодшому шкіль­ному віці. …

Психологічний супровід — це коли психолог не йде по­руч із дитиною, а знаходиться дещо попереду, ство­рюючи умови для її розвитку….

Психологічний супровід — це цілеспрямована з обов’язковим ура­хуванням вікової психології, грамотно спланована ро­бота з усіма категоріями учасників виховного процесу: дітьми, педагогами, батьками. …

РОЗДІЛ І. ПСИХОЛОГО-ФІЗІОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ

  1. Вікові особливості

Період від одного до трьох років — особливий: окрес­люються контури майбутньої особистості, стають поміт­ними досягнення та упущення першого року. Упродовж цих двох років фізичний, психічний, соціальний розвиток дитини відбувається інтенсивніше, ніжу будь-який інший період життя людини. Початок ходіння пов’язується з ви­сокою динамікою пізнавальної активності, зростає само­стійність дитини, розширюється коло її інтересів, вона оволодіває мовленням, заявляє про себе й свої бажання. Інтенсивно розвивається ігрова діяльність: для дитини світ гри й фантазій невіддільний від реального життя. … Дитина раннього віку виявляє інтерес до незнайомих дорослих та одно­літків; вона цікавиться літературними та музичними тво­рами, охоче креслить і малює, оволодіває елементарни­ми уявленнями про добро і зло, засвоює доступні їй мо­ральні та культурні цінності. Виразнішими стають особ­ливості темпераменту та характеру, даються взнаки кризи одного та трьох років, пов’язані із зрослою самостійністю дитини й прагненням демонструвати до­рослим свою автономність й індивідуальність. Відбу­вається інтенсивний фізичний ріст дитини, змінюєть­ся співвідношення між розмірами голови, тулуба і кін­цівок, прорізаються 20 молочних зубів….

Підвищується працездатність нервової системи,… Дитина оволодіває прямоходінням, вдосконалюється її предметна діяльність, збагачуються навички самообслуговування та ігрові вміння; збільшується кількість партнерів по спіл­куванню, яке стає змістовнішим, починає супроводжува­тися не лише мімікою й жестами, а й мовленням; по­глиблюються контакти з довкіллям, збагачується сен­сорний досвід, поліпшується орієнтація в навколишній дійсності; закладаються основи моральної поведінки, опановуються соціально прийнятні способи й засоби спілкування з дорослими та однолітками.

Активно формується наочно-дійове мислення, зростає обсяг знань дитини про природу, культуру, людей та власне «Я», … Дитина ово­лодіває мовленнєвими вміннями, … Засвоюються деякі правила поведінки в різних життєвих ситуаціях. Виникають найпростіші взаємини з однолітками …  Дії стають більш скоординованими,… Виникають власні бажання й наміри, які можуть не збігатися з намірами дорослих.

Швидкими темпами зростає самостійність, практич­на вправність. Дитина оволодіває різними видами діяль­ності — малюванням, ліпленням, конструюванням. Закладаються передумови виникнення продуктивних ВИДІВ II діяльності, власне малювання, формуються різні види музичної діяльності. Дитина починає розуміти символи (букви, цифри), …  Вдосконалюються процеси сприймання, пам’яті (запам’ятовування, пригадування), мовлення, мислення дитини, у неї формуються нові потре­би та інтереси. Виникають перші судження з приводу нав­колишнього. з’являються елементарні запитання ГШо це?». «Коли?», «Де?», «Навіщо?»). Дитина оволодіває елемен­тарними формами граматичної будови мовлення — вини­кають нові закінчення, сполучники, прийменники, вона використовує займенники «я», «ми», «моє», «ти», «вони».

Інтенсивно розвиваються почуття: прихильність, спів­чуття, симпатія, задоволення успіхом, засмученість не­вдачею тощо….  Дитина ще не може означити словом усі свої бажання, наміри, плани, ставлення, почуття, стани; супроводжує їх мімікою, жестами, діями. Зберігається висока подразливість організму та психіки,…

Розвиток дитини починає все більше залежати від того, як реалізуються її можливості в предметній діяль­ності… У ході предметної діяльності зароджується вміння виробляти свідомий намір, з’являються елементарні форми планування дій, виникає прогнозування майбутнього результату. Це створює передумови для виникнення наприкінці раннього дитинства елементарної сюжетної гри, …

Наприкінці раннього дитинства дії дитини стають ці­леспрямованими, задум оформлюється у слова, фор­мується довільність дій, виникає особиста дія,…. Віковими новоутвореннями раннього віку виступають: прямоходіння, розвиток предметної діяльності, оволодіння мовленням, зародження нових видів діяльності, зростання самостійності в освоєнні життєвого простору, розвиток самосвідомості, елементарного образу Я. найпростіших форм гордості.

Момент усвідомлення дитиною себе як окремої істоти з власними бажаннями, не завжди схожими з ба­жаннями інших людей, засвідчує криза трьох років. …  Зростаюча особистість усвідомлює свої зрослі можливості, …, прагне поводитися, як він, …, намагається реалізувати прагнення «бути дорослою». … Час від часу дитина виявляє впертість, негати­візм, норовистість, протестує, намагається деспотично управляти рідними, вихваляється, спалахує через дріб­ниці. …

Розвиток дитини є нерівномірним….  Послідовність розвитку визначається чергуванням стабільних і критичних періодів. …

Під час кризи дитина за дуже короткий термін змі­нюється у своїх основних рисах. …

Для критичних періодів характерні певні особливості.

  1. Їх межі вкрай невиразні, розмиті. … Різке загострення (кульмінація) спостері­гається лише всередині цього етапу.
  2. Апогей кризи для оточення виявляється у зміні поведінки дитини, її «важковиховуваності». …
  3. Розвиток під час кризи має переважно негативний характер…. Дитина не стільки здобуває, скільки щось втрачає з надбаного рані­ше. …

Криза новонародженості. … Ознакою кризи є втрата дитиною ваги в перші дні після народження. Одразу ж після народження виявляються безумовні рефлекси, що забезпечують роботу основних систем організму (захисні, орієнтувальні тощо)….Поступово на появу дорослого в дитини виробляєть­ся специфічна емоційно-рухова реакція («комплекс пожвавлення» за Н.Фігурним, М.Денисовою), яку вважа­ють початком другої фази розвитку немовляти. Комплекс пожвавлення — специфічне психічне ново­утворення, що слугує межею критичного періоду новонародженості, а час його появи є основним критерієм нор­мальності психічного розвитку дитини. Соціальна ситуація життя немовляти з матір’ю спри­чиняє появу нового типу діяльності — безпосереднього емоційного спілкування дитини й матері. …

Криза першого року. Криза першого року пов’язана з освоєнням мовлення. … Простежується загальний регрес життєдіяльності ди­тини, ніби зворотний розвиток. … Часто має місце порушення всіх біоритмів, зокрема сну; порушення задоволення життє­вих потреб; емоційні аномалії (похмурість, плаксивість, надмірна вразливість). Кризу першого року життя не вважають гострою. … Основними новоутвореннями цього періоду розвитку є формування структури мовної та предметної дії. Поява та зникнення автономної мови знаменує початок і кінець кризи першого року.

Криза трирічного віку. Одним із наслідків інтен­сивного розвитку спільної діяльності дитини й дорослого в ранньому віці є формування системи власного «Я» — центрального новоутворення, що виникає наприкінці цього етапу (Л.Божович)…. Поширена криза трьох років уперше була описана Ельзою Келер у праці «Про особистість трирічної дити­ни». Вона визначає низку важливих симптомів цієї кризи.

  1. Негативізм. Дитина взагалі не хоче підкорятися дорослим. Негативізм не слід ототожнювати з неслухня­ністю, що буває в більш ранньому віці.
  2. Упертість. Дитина наполягає на своїй вимозі, на власному рішенні. Малюк починає усвідомлювати себе як особистість і хоче, щоб на цю особистість зважали. Упертість не слід плутати з наполегливістю.
  3. Примхливість, близька до негативізму й упер­тості, але має більш генералізований і безособистісний характер. Це протест домашнього устрою.
  4. Свавілля. Прагнення емансипації від дорослого. Дитина хоче бути самостійною. Це дещо нагадує кризу першого року, але тоді було прагнення фізичної само­стійності. а тепер ідеться про глибший рівень — самостій­ність наміру, задуму.
  5. Знецінювання дорослих. Батьки переживають справжній шок, почувши від дитини «дурень» або щось подібне.
  6. Протест-бунт. Виявляється в частих сварках з батьками. У сім’ях з однією дитиною простежується прагнення деспотизму. Дитина вишукує безліч способів виявлення деспотичної влади над оточенням.

… Прагнення самостійності в дитини цього віку вияв­ляється у формі гри, тому криза трьох років і розв’я­зується шляхом переходу дитини до ігрової ДІЯЛЬНОСТІ.

Характеристика вікових можливостей.

Перший рік життя

  1. Дитина за перший рік життя змінюється фізично: легко сідає, самостійно рухається, тримаючись за руку дорослого, намагається сама ходити.
  2. За перший рік життя дитина розрізняє предмети за формою ( цеглину від кубика).
  3. Виконує ігрові дії з іграшкою, предметами (катає, годує, вкладає спати ляльку).
  4. Взаємодіє з іншими дітьми в процесі самостійної діяльності: віддає іграшку, шукає предмет.
  5. Розуміє назви декількох предметів, дій.
  6. Знає імена дорослих і дітей, виконує окремі про­хання: «Знайди», «Віддай», «Принеси», «Поклади на місце», «Дай”.
  7. Розуміє слово «не можна», виконує за словами до­рослого завчені раніше дії з іграшками (виймати й скла­дати, відкривати й закривати).
  8. До кінця першого року життя вимовляє 10-15 слів.
  9. Маленька дитина не керує своєю увагою, яка має мимовільний характер, її привертають яскраві, сильні або нові подразники.
  10. У другій половині першого року життя дитина віддає перевагу знайомій іграшці перед новою.
  11. Після п’яти місяців життя немовля пізнає близькихлюдей за їх голосом.
  12. До кінця року ставлення дитини до навколишньо­го світу стає вибірковим. У 9-10 місяців немовля радісно тягнеться до матері , а поява чужої людини спричиняє в нього подив, зосередження.
  13. Восьми-десятимісячні діти виявляють почуття, схоже на почуття ревнощів.
  14. Серед почуттів однорічної дитини особливої уваги заслуговує почуття подиву, яким діти реагують на нове, яскраве й незвичайне явище. Воно є початком пізнавального ставлення дітей до навколишнього світу.

Другий рік життя

  1. Другий рік життя характеризується зростанням ру­хової активності, координацією рухів і появою цільових дій. Предметна діяльність стає провідною в цей період.
  2. Стійкішою стає увага. Дитина може вже протягом 7-10 хв (а окремі й довше) займатись одним видом діяль­ності.
  3. Характерною є нестійкість поведінки, на фоні емо­ційного підйому може раптово заплакати.
  4. Удосконалюється здатність до запам’ятовування. Дитина згадує предмети через кілька днів після того, як їх сприймала. Процеси запам’ятовування і відтворення в дітей мають мимовільний характер.
  5. Відбувається розвиток емоцій дитини. В її іграх виникають зацікавленість, подив, радість від досягнення результату чи нової іграшки, а також такі складні емоції, як ніжність, почуття провини, співчуття.
  6. Від одного року до року з половиною відбувається наслідування мови дорослих.
  7. Настає стрибок у розвиткові розмовної мови — діти починають багато говорити. Швидко зростає словник і на кінець другого року він досягає 300 слів.
  8. Замість окремих слів-речень дитина починає будува­ти речення спочатку з двох слів, а потім з трьох-чотирьох.
  9. Діти другого року життя емоційно чутливі до му­зики, художнього слова. З’являється елементарна рит­мічність, розвиваються різноманітні види рухів під музику.
  10. Важливий чинник — прагнення дитини до са­мостійності,
  11. Розуміє слова, які позначають предмети, що зна­ходяться в кімнаті й поза нею (посуд, одяг, овочі, фрукти і т.д. ).
  12. Діти вимовляють слова «тут», «там», «сюди».
  13. У цьому віці помітніше, ніж на першому році жит­тя, проявляються індивідуально-психологічні відмінності між дітьми, які виражаються у різній кмітливості й рухли­вості.

Третій рік життя

  1. Третій рік — переломний етап у житті дитини.
  2. На цьому етапі формується потреба дитини в спіл­куванні з однолітками.
  3. Цей період характеризується підвищеною вразли­вістю і чутливістю дитини до оцінок її досягнень з боку дорослого.
  4. Новоутворення цього періоду — виникнення нового почуття «Я». До кінця третього року сфера досягнень поєднується зі сферою ставлення малюка до себе. Це є основою виникнення у дітей почуття самоповаги, яке стає джерелом розвитку дитячої самосвідомості.
  5. Швидко збільшується словник, який досягає до кінця року 1200 — 1500 слів.
  6. Активне мовлення вже нагадує мову дошкільника. Відбувається оволодіння граматичною будовою мови.
  7. Удосконалюються сенсорні можливості дитини. Ді­ти можуть підбирати за зразком основні геометричні фі­гури різного матеріалу, предмети чотирьох основних кольорів і назвати ці кольори.
  8. Швидко розвивається фонематичний і музичний слух дитини.
  9. Дитина орієнтується в найближчому просторі, роз­різняє напрямки, помічає зміни в розміщенні предметів.
  10. Розширюється коло об’єктів, що привертають увагу дитини. Обсяг і стійкість уваги невеликі.
  11. Дитина навчається долати труднощі, внутрішні й зовнішні перешкоди, дії стають менш імпульсивними, більш контрольованими.
  12. Закладаються передумови переходу до продук­тивних видів діяльності, зокрема малювання, ліплення, конструювання.

Протягом другого й третього років життя дитини дорослим забезпечує повноцінний гігієнічний догляд, піклується про збрежння та укріплення її фізичного й психічного здоров’я, створює комфортні умови для реаліза­ції природних сил та збагачення практичного досвіду спілкування з навколишнім середовищем. …

З допомогою рідних та близьких людей дитина раннього віку освоює ази спілкування…..  У ранньому віці має сформуватися ….  почуття прихильності та довіри до людей. …

Важливо поєднувати … спіль­ну з іншими … діяльність із само­стійною діяльністю дитини. Трирічний малюк має право деякий час займатися чимось на власний розсуд …

2. Проблеми взаємодії дорослих з дітьми

Дуже рано (з перших місяців) у немовляти формуєть­ся потреба в спілкуванні з дорослим. … Чим менша дитина, тим більше її розвиток та емоційний стан залежать від того, як часто спілкуються з нею дорослі.

Перші враження й перші уроки спілкування дитина отримує в сім’ї …

З розвитком мовлення змінюється й характер спілку­вання, яке стає для дитини засобом здобуття інформації, необхідної для задоволення її пізнавальної потреби. …

Первинна форма спілкування — емоційне спілкування …. Саме вона є джерелом розвитку розуміння мови інших та власної.

… Від родин­ного виховання залежать і емоційні переживання дітей. … Удома дитина здебільшого посідає привілейоване становище як найменший член родини. … Потрапивши в нове середовище, дитина стикається з незрозумілими для неї правилами й типом стосунків. …

Основним завданням дошкільного закладу має стати цілковита зміна стратегії виховання — перехід від нав­чально-дисциплінарної моделі до особистісно орієнто­ваної. …  особливу увагу слід приділяти адаптації малят до дошкільного закладу…. Щоб полегшити соціальний перехід, умови виховання дитини раннього віку в дитсадку слід максимально наблизити до домашніх. …  Дитина повинна відчувати, що вихователь її любить і розуміє,… … усе має бути максимально пристосоване для розгортання різних видів діяльності. … і батьки, і педа­гоги — мають, по можливості, узгоджувати свої дії, взаємодоповнювати їх.

Повноцінний розвиток дитини забезпечується з про­цесі її активної діяльності, насамперед ігрової. … педагог допомагає малюкові вста­новити емоційний контакт з однолітками, … у грі діти засвоюють правила поведінки в колективі…

Методично правильне проведення процесів годування, вкладання спати, гігієнічних проце­дур, прогулянок, оздоровчих заходів має в ранньому віці особливе значення — і не тільки для фізичного, а й для психічного розвитку дитини.

… Не варто переносити мето­ди роботи, розраховані на старших вихованців, у роботу з наймолодшими.

Групи раннього віку потребують також структурних та організаційних змін, …. Цьо­го можна досягти урізноманітненням типів дитячих сад­ків, організацією різновікових груп та їх розукрупненням, а також запровадженням особистісно-орієнтованої мо­делі навчання й виховання.

Успішна комунікація, а значить і взаємодія ґрун­тується на трьох базисах: безоцінна поведінка; визнання того, що дитина відчуває; надання вибору. … Привчімо їх до того, що завжди є вибір, а отже, й вихід. Не будемо оцінювати їх.

Як не оцінювати дітей

… Слова, які оцінюють, обмежують розвиток дитини. Слова, які описують,- роблять її вільною. …Щоб наша любов послуговувала дітям, ми маємо вті­лити її в слова, які їм допомагають щодня, потроху, але щоразу, коли проливається молоко, коли потрібно по­хвалити малюнок, коли самостійно взуто черевики.

Як розуміти почуття

… Існує прямий зв’язок між тим, що діти почувають, і як вони поводяться. … Не тільки всі наші розмови перетворюються в супе­речки й сварки, але ми знову й знову примушуємо дітей не довіряти їх власним почуттям, їх власному сприй­няттю, розумінню, ставленню, а замість цього про­понуємо покладатися на наші …. Ми різні люди й почуваємося по-різному. Всі ми маємо рацію. ….  Але й дитині важливо, щоб її розуміли. Для дітей визнання їхніх почуттів стає вихованням почуттів. Отже, замість того, щоб мати справу з примхливими, нерозумними дітьми, ми встановлюємо партнерські сто­сунки з тими, хто нам найдорожчий. … Нарешті це приводить до того, що дитина починає довіряти собі. …

Що для цього потрібно?

  1. Прислухатися до малюка: «З ним щось відбувається».
  2. Поставити себе на його місце: «Що він відчуває? Біль, образу, спрагу? Ще щось?»
  3. Назвати це почуття: «Ти відчуваєш біль (образу, спрагу)?».
  4. Якщо йдеться про бажання дитини, яке неможливо виконати, використовуйте уяву, гумор. Важливо те, що ви розумієте один одного. Наприклад:

Малюк. Я хочу пити!

Мама. Зачекай, любий, незабаром будемо вдома.

Малюк. Я хочу пити зараз.

Мама. Мені шкода, але в нас нічого зараз немає.

Малюк. Я дуже хочу пити…

Мама. Я бачу хлопчик так хоче пити, що випив би за­раз ціле відерце соку!

Для дітей до трьох років найголовнішим компонентом розвитку є взаємини з дорослими.

Як народжується ефективна взаємодія в сім’ї. Взаємодія з дитиною та її навчання — ланки одного ланцюжка.

Протягом перших чотирьох-п’яти місяців відчуття й враження дитини обмежені її контактами з батьками або близькими людьми. Більша частина того, що відбуваєть­ся з дитиною, залежить від того, що саме батьки або інші люди дають їй, що вони роблять, щоб задовольнити п потреби, щоб вона дізналася про щось нове. … У ранньому віці враження пов’язані часто з по­всякденними справами й ситуаціями. … Цей ранній світ вражень, …, — од­на з умов багатьох вражень і пізнання в майбутньому. …

Обличчя й очі, як мапа й компас

Протягом перших років життя стосунки дитини з довкіллям змінюються швидше, ніж у будь-який іншій піз­ніший період розвитку. … Проте саме в цей час відбувається швидкий соціальний розвиток, пов’язаний з такими моментами, як посмішка, концентрація погляду, “агукання”, активні рухи руками, ногами. … Форми контакту в цей період пов’язані із спілкуван­ням віч-на-віч, сприяючи тому, що дитина починає роз­різняти не лише обличчя людей, оточення, але й усвідом­лювати, що вираз обличчя пов’язаний з оточенням. … Особливо важливу роль у контакті віч-на-віч віді­грають очі. Починаючи з півторамісячного віку, контакт за допо­могою поглядів поступово стає відправною точкою со­ціального спілкування. …

Я — це я , а ти — це ти

Під час діалогу дитина отримує багато вражень. … Відкриття різниці між своїм внутрішнім світом і внутрішнім світом інших І того факту, що можна передати іншим свої бажання й почуття, є соціально важливою віхою й умовою розвитку здатності до взаєморозуміння та партнерства. Діти демонструють розуміння цього, коли у віці 9-10 місяців (а можливо, й раніше) вони можуть привертати увагу батьків і вказувати на те, що їм хочеться. …. навколишній світ усе більше входить у сферу спілкування батьків та дитини. У цей період діти починають цікавитися іграми на кшталт «Сховати — знайти», «Ау», «Дай-дай» … Відчуття різниці між собою й іншими — це необхідна умова подальшого розвитку спілкування як діалогу неза­лежних партнерів. …

Враження «зараз»

У віці п’яти-шести місяців дітям дуже складно бачити зв’язок між тим, що відбувається. … Враження не розділяються в часі і. ймовірно, існують як «сьогодення». … Тільки приблизно в два роки розвивається елементарне розуміння минулого, сьогодення, майбутнього…. Важливо розповідати дитині про те, що робили, що відбулося, що збираєтеся робити, що бачили, про що дізналися…

Мої й твої почуття

Наприкінці першого року діти все більше усвідомлюють, що мають свої власні враження, почуття, бажання і що вони можуть розповісти про них батькам. … Спостерігаючи за реакцією дорослих, діти дізнаються, як дорослі ставляться до подій — що вони вважають небезпечним, а що — веселим чи цікавим. Враження й реакції малюка залежать від емоцій батьків. …

Який я є і яким мені бути?

Цікавість до контакту з батьками, прихильність до них обумовлюють високу чутливість дитини до того, що думають про її дії дорослі. Ставлення и висловлювання до­рослих у відповідь на почуття, дії дітей, спосіб вираження цього ставлення мають велике формувальне значення для самооцінки, розвитку самостійних дій, адаптаційних здібностей дітей. …

Необхідно, щоб батьки дали дітям зрозуміти, якими саме вони хочуть бачити їх і як буде виглядати їх спіл­кування. …  Водночас слід враховувати той факт, що в дітей можуть бути інші інтереси, …. У взаємодії народжується упевненість, допитливість, уява, почуття причетності, які вельми подібні для розвитку пізнання, для навчання й виховання дитини.

РОЗДІЛ II. ПСИХОЛОГІЯ ПІЗНАВАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ

1. Розвиток пізнавальної сфери

Важливу роль у психічному розвитку дитини віді­грають специфічні потреби, що є прикметною її ознакою як розумної істоти, ідеться, зокрема, про пізнання, діяльність, спілкування і самоствердження. … Завдання розвитку пізна­вальної сфери передбачає формування у дітей здатності осягати світ довкола себе. ….

Період раннього дитинства — найважливіший етап на шляху пізнавального розвитку дитини. У цей час відбувається перехід до предметної діяльності, … Призначення предмета — складна особливість, яка, на відміну від зовнішніх ознак, є прихованою і не виявляється звичайним маніпулюван­ням. …

Позаяк малюк, з’явившись на світ, уже з раннього віку починає засвоювати способи користування предметами довкілля, ознайомлюється з їх властивостями, предмет­на діяльність є для нього водночас пізнавальною. … У всьому, що стосується пізнання, мотивом слугує пізнавальна активність,…

Другий рік життя

У ранньому віці вдосконалюється вміння дитини піз­навати навколишній світ та саму себе…. Зорове сприймання поступово набуває домінуючого значення, …. Спочатку дитина ще показує рукою на те, що вона бачить, однак з розвитком мовлення ця допомо­га руки стає все менш необхідною….

З’являється символічне мислення, в основі якого ле­жать уявні дії та дії «не насправді». … Створюються передумови для становлення наочно-образного мислення. Формується здатність до вибіркового наслідування. …

Зміст пізнавального розвитку

… Дворічна дитина пізнає своїх близьких і знайомих … Від порівняння властивостей предметів, об’єктів, людей за допомогою зовнішніх орієнтовних дій усе частіше пе­реходить до зорового співвіднесення. Самостійно порів­нює й групує предмети за формою, кольором, величи­ною; узагальнює предмети за головними ознаками; …..

Предметна діяльність. Діючи з різноманітними пред­метами, дитина спочатку намагається домогтися ре­зультату силою… Зростає її здатність до наслідування. Вона вибірково ставиться до іграшок, ускладнює свсї дії з ними …  Називає предмети, іграшки, які оточують її, використовує їх за призначенням. Орієн­тується в назвах основних предметів; … 3 допо­могою батьків користується телефоном, … Експериментує з різними предме­тами,… Порівнює власні дії з діями дорослих, ….

Розвиток мислення. Дитина розуміє завдання і пояс­нення дорослого; … Підбирає за розміром і фор­мою предмети, … Знає, скіль­ки їй років. Спрямовує свої дії на досягнення мети, помічає результати своїх дій. … Починає уявляти, яким має бути результат її дій. Використовує речі-замінники.

Уява і пам’ять. Дитина встановлює зв’язок між замін­ником та предметом, який він заміщає, слухаючи розпо­віді дорослого, уявляє людей, ситуації, події;… Малюк запам’ятовує значну кількість назв, дій; краще пригадує те, що раніше сам бачив, чув, робив, з чим були пов’язані його приємні переживання.

Завдання пізнавального розвитку. У сім’ї та ДНЗ створювати умови для розвитку пізнавальної активності дитини. Вправляти її в умінні зосереджуватися на предметах довкілля,… Підтримувати з дитини інтерес до певних видів діяльності, …  Удосконалювати співвіднесе­ні дії …. Розвивати в дитини здатність до узагальнень, … Сприяти форму­ванню цілепокладання, … Створювати умови для появи символічного мислення, …

Організація життєдіяльності. Дорослі можуть до­помогти малюкові вдосконалювати сприймання пред­метного світу, якщо будуть пропонувати йому певні зав­дання, для розв’язання яких необхідно сконцентрувати увагу на деталях…..  важливо сприяти прагненню дитини виймати речі, розглядати їх, перекла­дати з місця на місце, … дорослі вправляють дитину в умінні диференціювати предмети за величиною формою, кольором, фактурою, використанням у побуті. …

Важливо схвалювати її пошукові дії, стимулювати появу дослідницької активності, … Корисно рахуватися із змінами, які відбуваються в розвитку пізнавальної активності дитини. …

Головне, щоб дорослі пам’ятали, що в дитини, якій близько двох років, ще не сформоване чітке уявлення про порядок, власність на речі, цінності. …

Третій рік життя

…. третій рік життя, характе­ризується цілим рядом особливостей, пов’язаних з роз­витком основних пізнавальних процесів дитини. Удоско­налюється сприймання,…. дитина стає спостережливішою та уважні­шою, … Ускладнюється пред­метна діяльність, … Поліпшується здатність розрізняти предмети за кольорами, … Дитина починає одночасно бачити, чути, сприймати через дотик і називати предмет. … Поки що вона не здатна точно називати предмет, озна­чати його словом ….Предмети, явища, ситуації запам’я­товуються дитиною краще, ніж їх назви. … У три роки дитина здатна експериментувати та фан­тазувати подумки, … У кінці раннього віку ознайом­лення з навколишнім набуває яскраво вираженого пізна­вального характеру. Дитина розрізняє предмети за розміром , кольором; встановлює відповідність між ними … Спільна з дорослим творчість … сприяє розвитку пізнавальної активності та налагодженню цікавої, продуктивної взаємодії з рідними та близькими людьми.

Зміст пізнавального розвитку

Сприймання навколишнього та уявлення про власти­вості предметів. Дитина цікавиться природним, предмет­ним, соціальним довкіллям, власним «Я». Зона стає уважнішою, спостережливішою; краще диференціює бачене; починає підмічати те, що не зразу впадає у вічі. … Трирічний малюк орієнтується у виборі кольорів за зразком; … Диференціює різне ставлення до себе навколишніх … Цікавиться фотографіями членів сім’ї, родичів; пізнає їх, запитує про них….  Знайомиться з доступними професіями людей…

Предметна та ігрова діяльність. У кінці третього року життя предметні дії дитини суттєво відрізняються від простого маніпулювання… Малюк вміє поводитися з деякими предметами-знаряд- дями, … Складність оволодіння технікою виконання предмет­них дій полягає не лише в тому, що в дитини недостатньо розвинені довільні рухи …. Малюк знайомиться з властивостями води, піску, гли­ни…  Наслідуючи дії дорослого, він бере участь в елементарній праці… Дитина охоче конструює …

Розвиток мислення. Дитині притаманне егоцентрич­не мислення: її увага прикута до однієї із зовнішніх харак­теристик предмета … Егоцентризм призводить до необережності мислення: малюк не може повернутись думкою до почат­кового моменту своїх міркувань…. Малюк розрізніє предмети за формою… Розуміє просторові поняття («над», «під», «за», «бі­ля»-, «високо», «низько»). Орієнтується у просторі («угорі», «внизу», «тут», «там»). Розрізняє різну кількість об’єктів… Встановлює еле­ментарні причинно-наслідкові зв’язки (віє вітер — холод­но; на небі хмара — буде дощ;…. Класифікує предмети (посуд, меблі, іграшки), … Орієнтується у поняттях часу (ранок, день, ніч; знає, скільки років виповнилося). Усе це ство­рює передумови для подальшого розвитку мислення дитини.

Уява та пам’ять. Функціонує переважно механічна пам’ять. Поступово з’являється здатність думати про від­сутній предмет, об’єкт, людину… Довільність пам’яті є першим кроком до розвитку в ранньому віці уяви, яка виявляється після звернення до­рослого, усвідомлення умов гри, незадоволеності потреб. … Уява починає інтенсивно розвиватися у зв’язку з умінням впізнавати предмети на картинках, … У кінці раннього віку дитина нерідко починає складати власні казки, оповідання, віршики, які є комбінацією найомих творів. … Дитина здатна запам’ятати досить довгі вірші й казки …

Завдання розвитку. Виховувати інтерес до нового, незвичного, навчати концентрувати на ньому увагу, вдивлятися в нього, елементарно аналізувати, впізнава­ти знайоме, відкривати невідоме, пригадувати бачене раніше. Вправляти в умінні адекватно поводитися при зустрічі з невідомим … Виховувати спостережли­вість як особистісну якість… Формувати потребу в пізнавальній активності, … Розвивати еле­ментарні уявлення про величину, форму, колір предме­тів; …

Організація життєдіяльності. Щоб ігрові та предметно-практичні вміння розвивалися оптимально, до­рослому слід: організувати неспішне та позитивно за­барвлене спілкування з дитиною, збагачувати її життєві враження, надавати в її розпорядження іграшки та інший розвивальний матеріал…. Батьки й педагоги створюють умови, сприятливі для розвитку в дитини раннього віку інтересу до набуття нових знань про навколишній природо-соціальний світ та власне ’’Я». Дорослий часто спілкується, розмовляє з дитиною, … Корисно вправляти малюка в умінні елементарно роз­мірковувати з приводу когось або чогось, спираючись на відому інформацію, пропонувати прості форми речень- узагальнень для зразка. …  доцільно протягом другого-третього років життя, з одного боку, розвивати загальний пізнавальний інтерес дитини до різних сфер життя, з іншого — викорис­товувати при цьому інформацію математичного характеру. Особливий напрям виховної та навчальної роботи становить сенсорний розвиток дитини другого-третього років життя, удосконалення її пізнавальних процесів — сприймання, пам’яті, уваги, уяви, наочно-дійового мис­лення. … Дорослий сприяє виникненню в дитини поряд з наочно-дійовим мисленням елементів наочно-образного; мовленнєвого мислення… Батьки та педагоги всіляко підтримують прагнення дитини одержати елементарні уявлення про довколишній світ… Дорослий допомагає дитині пізнавати саму себе, привертає її увагу до власної персони, особливо до об­личчя та зовнішнього вигляду. ……

_____

Микитюк Н.В., Доренко І.С., Щурук І.В. Психологічні аспекти супроводу дітей раннього віку // Практична психологія та соціальна робота, 2008, №1.

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Яндекс