Принципи діяльності психологічної служби системи освіти (Панок В.Г.)

Діяльність психологічної служби системи освіти базується на низці принципів та баченні її місії і завдань. Базові принципи організації психологічної служби такі:

Доступність психологічних і соціально- педагогічних послуг для всіх учасників навчально-виховного процесу закладу освіти. Це передбачає побудову таких організаційних моделей психологічної служби, які могли б забезпечити надання психологічної і соціально-педагогічної допомоги учням, студентам, батькам і педагогічним працівникам незалежно від віку, раси, релігії, національності, майнового чи соціального статусу, місця проживання, типу навчального закладу, рівня розумового та фізичного розвитку.

Принцип науковості означає, що вся діяльність психологічної служби ґрунтується на основі наукових підходів, науковій методології і засадах наукової психології. Методи, методики і технології у діяльності фахівців психологічної служби мають бути науково обґрунтованими, валідними і надійними. Неприпустиме застосування позанаукових, містичних, релігійних, окультних та інших методів і методик, що не пройшли наукової експертизи. Отже, використання в роботі телепатії, астрології, соціоніки, біоенергетики тощо — неприйнятне.

Принцип розвитку передбачає не тільки розвиток об’єктів психологічного впливу (учнів, студентів, батьків і викладачів), але й удосконалення системи управління, методичного забезпечення, мережі закладів психологічної служби. Потребу покращити організаційну структуру психологічної служби зумовлюють дві групи причин. Перша — зовнішні впливи. Це — необхідність реформувати галузі освіти, соціально-економічне середовище, в якому відбувається навчання і виховання молоді, законодавчі, організаційні та економічні умови діяльності системи освіти. Друга — внутрішні. Це — розвиток мережі психологічної служби, рівень кваліфікації та професіоналізму її працівників, логіка і результати соціально-психологічного супроводу навчально-виховного процесу. Для цього можна застосовувати творчі методи і методики роботи, перейти від клієнтської моделі соціально-психологічного забезпечення до розвиткової, що дозволить глибше зрозуміти тенденції психічного і соціального розвитку учасників навчально-виховного процесу та їхні взаємини.

Комплексність і системність у наданні соціальної та психологічної допомоги означає, що в діяльності психологічної служби мають бути поєднані вузька спеціалізація (у сфері проблемного поля — дошкільники, профілактика девіантної поведінки у підлітків, профілізація навчання у старшокласників, робота з батьками учнів; у сфері методології — гештальт-терапія, позитивна терапія тощо) з певною універсальністю спеціалістів. Поєднання в єдиному технологічному процесі універсальності зі спеціалізацію фахівців забезпечить, на наш погляд, реалізацію завдань діяльності психологічної служби загалом.

Міждисциплінарність у наданні психологічної та соціально-педагогічної допомоги означає, що у технологіях організації соціального і психологічного супроводу учасників навчально-виховного процесу потрібно поєднати не тільки психологічні і соціально- педагогічні методи, а й методи інших, суміжних наук, — соціології, педагогіки, дефектології, дидактики, фізіології та ін.

Структурність і цілісність. Цей принцип передбачає функціонування в освітній галузі єдиної психологічної служби з чіткою структурою, підпорядкуванням і координацією взаємодії окремих її елементів. Він не суперечить різноваріантності організації підрозділів служби на місцях, але конституює службу як єдину систему, що має єдину мету і завдання, методи і підходи до надання психологічної допомоги. У діяльності психологічної служби системи освіти застосовують єдині підходи, узгоджену методологію, єдині стандарти до оцінки роботи окремих підрозділів і спеціалістів.

Принцип забезпечення професійної підтримки і допомоги спеціалістам психологічної служби. Структурно і функціонально психологічна служба має бути вибудувана таким чином, щоб кожен окремий фахівець відчував методичну підтримку і психологічну допомогу чи то у вигляді супервізії або інтервізії, чи то у вигляді навчальних семінарів і тренінгів. Важливою формою професійної підтримки є методичні об’єднання спеціалістів служби за окремими напрямками роботи.

СТРУКТУРА ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ СИСТЕМИ ОСВІТИ

Вітчизняна система освіти має глибокі традиції в організації діяльності освітніх установ та в управлінні їхньою роботою. Особливістю нашої системи освіти є чітка структура і підпорядкування як по адміністративній лінії, так і по методичній. Це зумовлено низкою історичних та соціально- економічних причин.

Адміністративна вертикаль передбачає призначення і звільнення керівників, визначення бюджету та фінансовий менеджмент, атестацію спеціалістів, звітність. В останні роки у цьому напрямку здійснено чимало реформ, які наблизили систему освіти до демократичних умов освітнього менеджменту. Зокрема, розширено функції та повноваження батьківського й учнівського самоврядування, призначення і звільнення керівників здійснює місцева влада, фінансування освіти відбувається за принципом солідарності — через поєднання коштів центрального і місцевих бюджетів.

Що ж до методичного керівництва, запровадження стандартів змісту освіти, планування навчально-виховного процесу у закладах освіти, критеріїв оцінки ефективності навчання, то місцеві органи управління освітою мають приблизно 20 % повноважень для зміни навчальних планів і програм. Очевидно, що такий стан освітнього менеджменту відповідає сучасному розвитку нашого суспільства як в економічних, так і в духовних аспектах.

Вибудовуючи принципи та структуру організації соціально-психологічного забезпечення освітнього процесу, ми виходили з того, що:

  • психологічна служба має ґрунтуватися на принципах, наведених вище;
  • структура методичного супроводу і підпорядкування має бути чіткою та єдиною для всієї країни, але передбачати при цьому врахування місцевої специфіки і творчого пошуку управлінців і психологів у вдосконаленні організаційних форм і методів;
  • адміністративно психологічна служба має бути однозначно прив’язаною до структури управління освітою як на центральному, так і на місцевому рівнях;
  • практичного психолога і соціального педагога закладу освіти потрібно прирівняти до основних працівників — у заробітній платі, відпустках, питанні педагогічного стажу тощо;
  • основною структурною одиницею психологічної служби мають бути районні (міські) методичні центри, які забезпечуватимуть повною мірою всі завдання і напрямки діяльності психологічної служби в системі освіти.

Психологічна служба системи освіти — це сукупність закладів, установ, підрозділів і посад, що входять до єдиної субординативної системи (як частини загальної системи), основу якої складають фахівці у галузі практичної (прикладної) психології та соціальної педагогіки.

Основною метою функціонування психологічної служби системи освіти є підвищення ефективності навчально-виховного процесу шляхом його індивідуалізації та, одночасно, захист соціального і психічного здоров’я всіх його учасників через застосування методів і технологій практичної психології та соціальної педагогіки.

Психологічна служба системи освіти є складовою державної системи охорони фізичного і психічного здоров’я молодих громадян України і діє з метою виявлення та створення оптимальних соціально-психологічних умов розвитку й саморозвитку особистості.

Служба забезпечує своєчасне і систематичне вивчення психофізичного розвитку дитини, мотивів її поведінки і діяльності з урахуванням вікових, інтелектуальних, фізичних, статевих та інших індивідуальних особливостей, створення психологічних умов для саморозвитку та самовиховання, сприяє виконанню навчальними закладами освітніх і виховних завдань.

Психологічна служба керується Конституцією України, Декларацією прав людини, Конвенцією про права дитини, Законами України про освіту, чинним законодавством України, «Положенням про психологічну службу системи освіти України», Етичним кодексом психологів України.

Діяльність служби в системі освіти України забезпечують практичні психологи, соціальні педагоги, консультанти психолого-медико-педагогічних консультацій, методисти, які мають вищу спеціальну освіту. За своїм статусом працівники служби належать до педагогічних працівників і, відповідно до чинного законодавства, мають усі права і гарантії, передбачені для них.

Основні завдання психологічної служби системи освіти України полягають у:

  • підвищенні ефективності навчально-виховного процесу на основі практичного застосування новітніх досягнень психологічної науки і соціальної педагогіки;
  • захисті психічного здоров’я та суверенітету особистості всіх учасників навчально-виховного процесу, підвищенні їхньої психологічної культури;
  • сприянні повноцінному особистісному, соціальному та інтелектуальному розвитку молоді на кожному віковому етапі в усіх типах навчальних закладів;
  • створенні психологічних і соціально-педагогічних умов для формування у вихованців мотивації до самовиховання і саморозвитку;
  • забезпеченні індивідуального підходу до кожної людини на основі її психолого-педагогічного вивчення, соціально-педагогічної та психологічної підтримки формування зрілої, соціально компетентної особистості;
  • профілактиці і корекції відхилень в інтелектуальному, соціальному й особистісному розвитку всіх учасників навчально-виховного процесу.

…….

Працівник психологічної служби повинен:

  • у своїй професійній діяльності керуватися «Етичним кодексом»;
  • дотримуватися педагогічної етики, поважати гідність вихованця, учня, студента, захищати їх від будь-яких форм фізичного або психологічного насильства;
  • будувати свою діяльність на основі доброзичливості, довіри у тісній співпраці з усіма учасниками педагогічного процесу;
  • пропагувати здоровий спосіб життя, підвищувати рівень психологічних знань педагогічних працівників і батьків;
  • зберігати професійну таємницю, не поширювати відомостей, отриманих у процесі діагностики або корекційної роботи, якщо це може завдати шкоди дитині чи її оточенню;
  • постійно підвищувати свій професійний рівень, запобігати випадкам психо-діагностичної, розвивально-корекційної, консультативно-методичної роботи особами, які не мають відповідної фахової підготовки або права на таку діяльність;
  • знати програмно-методичні матеріали і документи щодо обсягу, рівня знань, розвитку вихованців, учнів, студентів, вимоги державних стандартів до забезпечення навчально-виховного процесу, основні напрямки і перспективи розвитку освіти, психолого-педагогічної науки.

ВВЕДЕННЯ ПОСАД У НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ

Посади практичних психологів і соціальних педагогів вводять у штати дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи освіти за умови наявності спеціалістів із фаховою освітою в межах коштів, передбачених єдиним кошторисом витрат, згідно з «Типовими штатними нормативами закладів та установ освіти».

До затвердження у Міністерстві юстиції України «Типових штатних нормативів закладів та установ освіти» кількість практичних психологів і соціальних педагогів регулюють нормативи, затверджені Міністерством освіти і науки України.

У дошкільних навчальних закладах компенсувального типу; комбінованого типу, де є 2 і більше груп компенсувального типу; дитячих будинках інтернатного типу; центрах розвитку дитини — одна ставка практичного психолога на навчальний заклад.

Для спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів) з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів; гімназій, ліцеїв, колегіумів; загальноосвітніх шкіл-інтернатів для дітей, які потребують соціальної допомоги; спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку; навчально-реабілітаційних центрів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку; загальноосвітніх санаторних шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують тривалого лікування; шкіл соціальної реабілітації для дітей, які потребують особливих умов виховання; вечірніх (змінних) шкіл для громадян, які не можуть навчатися у школах із денною формою навчання; міжшкільних навчально-виробничих комбінатів для задоволення потреб учнів у профорієнтаційній, допрофесійній, професійній підготовці; професійно-технічних навчальних закладів; вищих навчальних закладів І—II рівнів акредитації; позашкільних навчальних закладів — одна ставка практичного психолога на навчальний заклад.

Для дошкільних навчальних закладів (дитячих будинків) інтернатного типу та центрів розвитку дитини — не менше як одна ставка практичного психолога на навчальний заклад.

Для загальноосвітніх шкіл-інтернатів для дітей, які потребують соціальної допомоги; спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку; навчально-реабілітаційних центрів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку; загальноосвітніх санаторних шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують тривалого лікування; шкіл соціальної реабілітації для дітей, які потребують особливих умов виховання; вечірніх (змінних) шкіл для громадян, які не можуть навчатися у школах із денною формою навчання; професійно-технічних навчальних закладів; вищих навчальних закладів І—II рівнів акредитації — одна ставка соціального педагога на навчальний заклад.

Для загальноосвітніх навчальних закладів із 700 і більше учнями (у місті) та 300 і більше учнями (у селі) — по одній ставці практичного психолога і соціального педагога на навчальний заклад.

У випадках, коли посади, перелічені в зазначених нормативах, не можуть забезпечити нормального функціонування навчального закладу, коштом місцевого бюджету та позабюджетних джерел можна вводити додаткові посади практичних психологів і соціальних педагогів.

ТРИВАЛІСТЬ РОБОЧОГО ТИЖНЯ

Тривалість робочого тижня практичного психолога та соціального педагога — 40 годин. Із них 20 год — для роботи у навчальному закладі (індивідуальна та групова психодіагностика, консультування учнів, учителів, батьків, корекційно-розвивальна робота тощо) і 20 год — підготовка до проведення соціально-психологічних заходів (занять, тренінгів, ділових ігор), обробка результатів досліджень, оформлення висновків, методична і самостійна робота тощо.

Обробку результатів досліджень, оформлення висновків, планування і звітності тощо практичний психолог та соціальний педагог можуть виконувати за межами навчального закладу.

Оскільки тривалість робочого тижня працівника психологічної служби становить 40 год, то і 20 год для роботи безпосередньо у навчальному закладі, і 20 год за межами навчального закладу треба відображати у плані роботи на місяць відповідно до нормативів часу на основні види роботи практичного психолога, соціального педагога.

Ставку заробітної плати практичних психологів у спеціальних загальноосвітніх школах (школах-інтернатах), навчально-реабілітаційних центрах дня дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, виплачують за 20 год педагогічної роботи на тиждень безпосередньо у навчальному закладі. Відповідно, практичний психолог відображає у плані роботи на місяць 20 год.

Організаційна структура психологічної служби не є застиглою раз і назавжди, вона змінюється відповідно до нових умов і тенденцій розвитку освіти. Зміни ці мають одну мету — покращення роботи працівників психологічної служби, підвищення ефективності соціального і психологічного супроводу всіх учасників навчально-виховного процесу.

Список літератури:

  1. Збірник нормативно-правових документів психологічної служби та ПМПК системи осві­ти України / У поряд. В.Г. Панок, І.І. Цупко, А.Г. Обухівська. — К: Ніка-Центр, 2005. — 436 с.
  2. Збірник нормативно-правошіх документів психологічної служби та ПМПК системи освіти України / У поряд. В.Г. Панок, І.І. Цушко, А.Г. Обухівська. — К: Шкільний світ, 2008. — 256 с.
  3. Науково-методичні засади діяльності психологічної служби /Зарея. В.Г. Панка, І.І. Цушка. Навчально-методичний посібник у 2 т. — К.: Ніка-центр, 2005.
  4. Основи практичней психології: Підручник для студентів ВЗО. Видання третє / Керівник авт. кол-ву В.Г. Панок. — К: Либшъ, 2006. — 536 с.
  5. Розвиток психологічної служби та психолого-медико-педагогічних консультацій системи освіти України (підсумки роботи за 2005/08 рр.) / Н.В. Лунченко, А.Г. Обухівська. В.Д. Острова, П.Г. Панок та ін. — К: Ніка-Цєнтр, 2008. — 118 с.

_____

Панок В.Г. Принципи та організаційні моделі діяльності психологічної служби системи освіти // Психолог № 38-39 (374-375), жовтень, 2009., С.3-11.

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Яндекс