Пізнавальний потенціал дошкільника (Шах Т.Г., Лукашук М.І., Шпирковська Л.В., Чегус О.В.)

ПІЗНАВАЛЬНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ДОШКІЛЬНИКА. ВИВЧЕННЯ ТА РОЗВИТОК

ВСТУП

Суспільно-політична та економічна трансформація всіх сфер життя , а відповідно-суспільних відносин, зумовлює надзвичайну актуальність застосування психологічних знань у соціальному середовищі і , зокрема, у сфері освіти. Одним з важливих завдань психології є всебічне сприяння навчанню та вихованню підростаючого покоління.

Актуалізація пізнавальної діяльності  дошкільника-потреба часу, оскільки нова епоха висуває підвищені вимоги до вміння людини свідомо ставитися до життя, орієнтуватися у змінному навколишньому світі, бути інформованою , підприємливою.

Зараз діти буквально купаються в потоках інформації, всмоктують як губка нові слова та вирази. Словник різко збільшується, але це не означає, що такими ж темпами розвивається мислення. Від народження до першого запитання «чомучки» проходить ціла епоха пізнання. Досить високого рівня пізнавальної діяльності дошкільники досягають,якщо навчання спрямоване на активний розвиток мисленнєвих процесів і є розвиваючими.

Найчутливіший період для розвитку інтелектуальних здібностей-це вік від 3 до 8 років. Діти схильні активно досліджувати все навколишнє . Їм подобається у своїй уяві створювати альтернативні образи. На думку Жана Піаже, для дитини дошкільного віку характерне інтуїтивне асоціативне мислення,яке може гальмуватись ранніми інтенсивними заняттями з використанням чітко організованого  матеріалу, подібного до шкільних посібників. Інтелектуальний розвиток може бути прискореним, а емоційний, фізіологічний – більше відповідати віку.

Дуже допитливі й активні дошкільнята потребують особливої уваги,детального вивчення вікових особливостей та,звичайно ,нових підходів до навчання. Безпосереднє дослідження світу зробить набагато більше для прищеплення, наприклад, навиків читання, ніж примусове засвоєння алфавіту. Логічні завдання швидко виконуються,якщо переводяться в практичну площину,в ігри,спрямовані на реалізацію бажання дитини краще пізнавати саму себе, придумувати, винаходити. А недооцінка важливості індивідуального підходу до організації пізнавальної діяльності знижує розумову активність.

Таким чином,розвиток і корекція пізнавальної сфери дитини не може проводитися без попередньої діагностики процедури та без урахування  вікових та анатомо-фізіологічних особливостей.

Розділ 1. Вікові особливості розвитку пізнавальної сфер дошкільника

1.1.Сенсорний розвиток

Сенсорний розвиток дитини-це розвиток її сприймання та формування уявлень про зовнішні властивості предметів. Саме сенсорний розвиток, з одного боку, складає основу інтелектуального розвитку дитини, а з іншого — має самостійне значення з огляду на те,що повноцінне сприймання необхідне для ефективного навчання  та інших видів діяльності. Із сприйняттям предметів і явищ навколишнього світу починається пізнання.

Сенсорні процеси базуються на почуттях людини. Почуття виконують такі функції:порівняння предметів та їх властивостей, оцінювання нашого ставлення до них,цілісне відображення всієї інформації, яка надходить.

Цінність і важливість сенсомоторної активності дитини полягає в тому,що, ще не володіючи мовою , малюк має здатність розвивати в собі ту часточку мислення, яка відповідає за створення суджень.

У ранньому віці (до трьох років) у малюків накопичується уявлення про колір, форму, величину положення в просторі, запах, смак тощо,формується вміння враховувати ці властивості під час своїх дій. При цьому вживати та запам’ятовувати назви кольорів і геометричних форм дитина тільки вчиться.

У молодшому дошкільному віці (четвертий рік життя) основне місце у сенсорному розвитку дітей займає їх ознайомлення із сенсорними еталонами та способами їх використання. Важливим аспектом є також навчання способів обстеження предметів, їх групування за кольором і формою відповідно до зразків-еталонів , послідовного опису форми, здійснення окомірних дій.

На п’ятому році життя відбувається інтенсивний розвиток сприймання. Дитина вже реагує не лише на окремі властивості предметів, а й починає орієнтуватися в їх сутності, внутрішній будові, способах застосування.

У старшому дошкільному віці (шостий рік життя) сприйняття набуває стійкого цілеспрямованого та довільного характеру, спостерігається подальший розвиток аналітичного сприйняття: вміння орієнтуватися в поєднанні кольорів, розчленовувати форму предметів, виділяти окремі вимірні величини.

З розвитком сенсорики (від лат. sensus — відчуття) у дитини з’являється можливість оволодіння естетичними цінностями в природі й суспільстві.

1.2.Розвиток уваги

Увага — виявлення вибіркової  спрямованості процесів свідомості. Увага виявляється в зосередженості на чомусь і передає ставлення людини до певного об’єкта.

У дошкільняти переважає мимовільна увага; дитина ще не може керувати своєю увагою і часто опиняється в полоні зовнішніх вражень. Виявляється це у швидкому відволіканні, неможливості зосередитися на чомусь одному, частій зміні діяльності.

Увагу дитини третього року життя привертає все більше коло об’єктів, а особливо дії з ними, а в кінці року — мова людини. Проте обсяг та стійкість уваги в цей період невеликі. Увагу дитини відволікає кожний новий , яскравий об’єкт. Ця її особливість дає змогу дорослим легко відвертати увагу від небажаних дій та об’єктів.

У чотирирічної дитини підвищується стійкість мимовільної уваги, збільшується її обсяг. Стійкість уваги характеризується часом,протягом якого дитина може бути зайнята певною діяльністю. Якщо в дитини трьох років вона триває в середньому 25 хв., то в чотири роки 50 хв. Дитина може впродовж цього часу гратися, не припиняючи гри. Стійкість уваги при розгляді малюнків може тривати протягом 6-8 секунд (стійкість уваги при розгляді картини відрізняється від стійкості уваги під час ігрової діяльності).

Постановка завдань у доступній формі,їх мотивація вироблення певних умінь , необхідних для тієї чи іншої діяльності, розвивають увагу.

У дитини п’ятого року життя відчутно зростає стійкість уваги. Проте цей процес перебуває в прямій залежності від особливостей розвитку нервової системи дитини. Підвищена збудливість, знижена працездатність у поєднанні з кисневим голодом різко знижують стійкість уваги. Слід пам’ятати, що можливості довільної уваги в цьому віці ще надзвичайно обмежені, над її розвитком потрібно цілеспрямовано працювати.

Увага в старшому дошкільному віці набирає довільного характеру, завдяки чому дитина вже здатна підпорядковувати свою увагу вимогам дорослого, зосереджуватися, керувати своєю психічною діяльністю. Але ще досить довго сильною залишається мимовільна увага дітей, а тривала довільна увага , що весь час супроводжується вольовими зусиллями  викликає втому. Труднощі ці зумовлюються недостатньою зрілістю їх нервової системи: у дітей все ще спостерігається перевага процесів збудження над процесами гальмування. Уважність дошкільників розвивається в процесі їх ігрової діяльності, завдяки пошуковим спостереженням і посиленому інтересу до того , над чим вони працюють.

Довільну увагу слід розвивати поступово, в міру розвитку окремих її властивостей, таких як обсяг, концентрація, розподіл, переключення, стійкість.

Обсяг уваги визначається кількістю однорідних предметів, котрі охоплює свідомість дитини.

Концентрація уваги — інтенсивність зосередженості на одному чи кількох об’єктах

Розподіл уваги — можливість концентруватися не на одному а на двох чи більшій кількості різних об’єктів.

Переключення уваги — означає можливість свідомого й осмисленого переміщення уваги з одного об’єкта на інший.

Стійкість уваги визначається часом, протягом якого зберігається її концентрація. Стійкість уваги залежить від цілої низки умов:особливостей завдання, ступеня його складності, зрозумілості, інтересу до нього дитини й сформованості її вольових якостей.

Різні властивості уваги значною мірою незалежні  одна від одної: увага, розвинута в якомусь одному відношенні, може бути не такою досконалою в іншому.

     1.3.Розвиток пам’яті

Пам’ять — це відображення минулого досвіду людини у вигляді почуттів, думок і образів раніше сприйнятих предметів і явищ через його збереження й наступне відтворення. За характером психічної активності , що домінує в діяльності, розрізняють пам’ять рухову, емоційну, образну ( зорову, слухову,тактильну, смакову нюхову, тощо) та словесно-логічну. За характером цілей діяльності — мимовільну та довільну; за тривалістю закріплення та збереження інформації — короткочасну, довготривалу, оперативну.

На третьому році життя відбуваються якісні й кількісні зміни в процесі пам’яті: дедалі більшою стає кількість об’єктів, що викликають у дитини впізнання, при чому образи об’єкта стають все більше диференційованими. Краще розвинена образна пам’ять, тому діти добре, запам’ятовують емоційний матеріал, який супроводжується зображеннями та звуковими ілюстраціями.

Має свої особливості і пам’ять чотирирічної дитини. Тут є перевага в мимовільному запам’ятовуванні й згадуванні наочно-образної й рухової пам’яті. Для цього віку можуть відтворювати не більше чотирьох предметів з десяти. Особливо легко запам’ятовують те що справило на них враження, захопило почуття.

На п’ятому році життя починається розвиток довільного запам’ятовування. Збільшується не лише об’єм а й зміст пам’яті. Так, переказуючи казку, діти не лише відтворюють основні події, а й вдаються до подробиць, передають пряме й авторське мовлення. Саме з цього року життя в пам’яті залишаються враження дитинства, що зберігаються протягом усього життя.

У дитини шостого року життя активно розвивається довільна пам’ять.  Діти цього віку здатні вже вибірково й усвідомлено запам’ятовувати. Значно збільшується під кінець дошкільного віку обсяг пам’яті, завдяки нагромаджені дитиною життєвого досвіду.

Одна з особливостей психіки дитини — «бачити» предмет, якого нема в полі зору. Діти мислять образами. Але в процесі навчання і виховання через відхід від наочності й домінування абстрактного логічного, відбувається прогрес лівої півкулі і регрес правої півкулі , в якій локалізований центр образного мислення. Унаслідок якого ми позбавляємося особливого дару – ейдетизму ( здатності до збереження й відтворення надзвичайно живого й детального образу раніше сприйнятих предметів і явищ). Якщо постійно до занять з дитиною входитимуть ігри на створення образів, такий спосіб запам’ятовування стане для маляти звичним, образи виникатимуть без напруження.

У дітей 5-7 років потрібно розвивати всі види пам’яті, при цьому основну увагу слід звернути на розвиток вміння керувати процесом пам’яті , не залежно від того, на який термін і якого виду матеріал запам’ятовується.

1.4. Розвиток мислення

Мислення – це вищий процес розвитку пізнавальної діяльності індивіда, що характеризується узагальненим та опосередкованим відображенням дійсності, активним пошукам зв’язків і відношень між різними подіями, явищами, предметами. На практиці мислення присутнє у всіх інших пізнавальних процесах, у сприйнятті, увазі, уяві, пам’яті, мовленні.

Виділяють такі види мислення: словесно-логічне, наочно-образне, наочно-дійове. Розумова діяльність реалізується як на рівні свідомості, так і на рівні підсвідомого. Розрізняють такі основні операції мислення: аналізу, синтез порівняння, узагальнення, конкретизації та абстрагування.

Основними формами логічного мислення є: поняття, судження, умовивід.

У процесі онтогенетичного розвитку мислення дитини проходить низку послідовних стадій. Дитина третього року життя оволодіває наочно дійовим мисленням у процесі практичного і мовного спілкування з дорослими. Переміщуючи предмети в просторі розв’язуючи нові для себе завдання (порівняння предметів за кількісними та якісними ознаками, абстрагування, називання кольору та форми), вона поступово навчається узагальнювати предмети, класифікувати їх за різними ознаками.

Чотирирічним дітям властиве активне дійове мислення. Дослідження показують що дітям цього віку легше щось зробити, аніж розповісти про зроблене. Це пояснюється тим що в них ще не розвинуте словесне мислення, вони ще не вміють вирішувати задачу в думці.

На основі наочно-дійового мислення формується й складніша форма мислення —  наочно-образне. Дитина вже може вирішувати задачі на основі уявлень, без застосування практичних дій.

У дітей п’ятирічного віку вдосконалюється наочно-образне мислення. Це виявляється не тільки в умінні оперувати уявленням, а й у збагаченні змісту цих уявлень.

Мислення відокремлюється від сприймання і практичної дії та стає відносно самостійним процесом. Діючи образами подумки, дитина уявляю собі реальну дію з предметами та її результат і таким чином виконує завдання, яке постало перед нею.

У шість років дитина все більше починає діяти із знаками. Такі дії вимагають відволікатися від реальних предметів. Як замінники цих предметів використовуються слова і числа. А мислення, яке оперує знаками, називається логічним мисленням.

Усі види мислення пов’язані між собою. У результаті спеціально організованих занять з дітьми, показники мислення можуть поліпшитися в 3-4 рази. Як показують експериментальні дані, успішність заняття залежить від ефективності образного мислення. Високий рівень розвитку логічного мислення сам по собі ще не гарантує такого успіху.

1.5. Розвиток уяви

Уява – психічний процес що полягає  у створенні людиною нових образів, уявлень, думок на базі її попереднього досвіду. У ній своєрідно і неповторно відображається зовнішній світ. Важливе значення уяви в тому, що вона дає змогу уявити результат діяльності до її початку, тим самим орієнтуючи людину в процесі діяльності.

Розрізняють репродуктивну (відтворювальну) і продуктивну (творчу) уяву, пасивну і активну, просторову й «непросторову», конвергентну і дивергентну. Чим більше в ній находиться різноманітних образів і понять, тим вища ймовірність, що у свідомості виникне новий, оригінальний, потрібний людині образ.

У трирічної дитини уява розвивається у пасивній формі. Діти із задоволенням слухають казки, а потім уявляють їх образи як реально існуючі явища. Така уява здатна компенсувати недостатній життєвий досвід.

Уява чотирирічної дитини носить мимовільний характер. Образи ще не чіткі але яскраві. Жвавість уяви виявляється в тому, що діти легко «перевтілюють» в інших істот. Про це свідчать переживання дітей, які виникають у них при сприйманні казок, малюнків, телепередач. Ось чому не слід в дитини викликати почуття страху нагадуванням про можливі небезпеки.

У п’ять років дитина виявляє нові можливості відвоювати світ, уявляючи нові образи на внутрішньому психічному екрані. Уява зароджується у надрах уявлень дитини про навколишню дійсність.

Старші дошкільники здатні вже керувати процесом фантазування для досягнення певної мети. У цьому віці можна говорити про розвиток не лише репродуктивної уяви, ай про зародження творчих форм уяви.

У зв’язку з формуванням внутрішнього світу дитини її самооцінки, образу «Я», з’являється особливий вид уяви — мрія, що знаходить свій вияв у створенні образів бажаного для дитини майбутнього.

Діти, здатні до гри уяви, мають вищий показник інтелекту, легше долають труднощі, а розвиток уяви поліпшує їхні адаптаційні можливості.

На жаль, традиційні схеми дошкільного виховання фактично не містять у собі (або містять недостатньо) спеціальних заходів, спрямованих на послідовний систематичний розвиток у дітей уяви. У цих умовах їх уява розвивається в основному лише стихійно і в наслідок цього, як правило, не досягає високого, а  не рідко навіть задовільного рівня свого розвитку.

Основним і найбільшим радикальним засобом виходу із такого становища є докорінна зміна змісту і методів навчання, їх спеціальна орієнтація на розвиток у дітей здібностей до творчості.

1.6. Розвиток мови

Мова – основа людського мислення .

Найбільш вагомим досягненням дошкільного дитинства є оволодіння рідною мовою як засобом пізнання й способом людського спілкування. До п’яти років дитина засвоює звукову систему рідної мови, усвідомлює звуковий склад слова, оволодіває монологічним мовленням.

Психічна діяльність дитини, і її повноцінний розвиток значною мірою пов’язані зі станом мовлення та розумінням словесної інформації.  Під час формування мовлення можливі виникнення різних вад. Виникає потреба поліпшити звукосприймання і звуковимову.

Психологи наполягають: для повноцінного розвитку мовлення необхідно розвивати уяву, пам’ять (особливо образну), мислення, кін естетичні відчуття.

Третій рік життя — період розквіту мовлення дитини. Вона розуміє зміст мови дорослих як про конкретні події, так і невеликі оповідання про те, що знаходиться за межами сприймання. Панівною формою у спілкуванні є діалогічне, ситуативне мовлення.

На четвертому році життя у мовленні дитини вже адекватно вживаються слова за їх змістом і контекстом. спостерігається зростання обсягу активного словника не лише за рахунок іменників і дієслів але й інших частин мови. Дуже помітною є творча спрямованість мовлення дитина вже може скласти за допомогою дорослого описову розповідь про предмет, переказати казку з допомогою запитань.

На п’ятому році життя мовна діяльність посідає провідне місце у загальній активності дитини. Суттєво розширюється словниковий запас, зростає інтерес до змісту невідомих слів. Діти вже можуть переказати невелике оповідання вести діалог на запропоновану тему. В активному словнику є узагальнювальні слова й абстрактні поняття. У п’ять років закінчується сензитивний період розвитку мовлення, тому основні його складові мають уже сформуватись.

У старшому дошкільному віці діти вже користуються  розгорнутими фразами, можуть вигадувати невеликі сюжетні розповіді. Мовлення стає тісно пов’язане з мисленням, набуває ознак внутрішнього, що сприяє розвитку здатності діяти та планувати свою діяльність подумки. Мова та мовлення забезпечують можливість активного задоволення пізнавальних потреб людини, а з іншого боку — є засобом реалізації внутрішнього світу та можливостей особистості.

Розділ 2.  Вивчення пізнавального потенціалу дитини

Психологічні дослідження в дошкільному навчальному закладі допомагають виявити актуальні потреби в психічному і особистісному розвитку дитини, організувати роботу щодо усунення труднощів адаптації, створити сприятливі умови для самореалізації, підготувати до шкільного навчання.

Попереднє спостереження за дитиною в групі,за  її поведінкою і виконанням завдань на заняттях, бесіда з вихователем допоможуть психологу створити уявлення про дитину, знайти шляхи встановлення контакту   з нею.

Для найбільш повного й різностороннього виявлення пізнавальних здібностей дошкільника використовують тестові методики. З тестами необхідно поводитись дуже обережно, кваліфіковано, щоб повністю виключити можливість неправильної інтерпритації їх змісту, значення виставлених оцінок. Важлива умова – пристосування психологом до індивідуальних особливостей дитини, її темпу, рівня стомлюваності, зміни мотивації і т.д.. У цілому обстеження дитини дошкільника може займати від 30 до 60 хвилин. У випадку швидкої втомлюваності можна зробити перерву,  дати можливість дитині встати походити, зробити декілька фізкультурних вправ.

Слід подбати , щоб робоче місце освітлювалося і щоб в приміщені було темно. Важливо не підказувати і не натякати на правильну відповідь, оскільки це не минуче спотворить об’єктивність результатів.

Обстеження розумового розвитку можна проводити одночасно з декількома дітьми, розсаджуючи їх на певні відстані, щоб виключити можливість копіювання рішень. Потрібно комлектувати групи з приблизно однаковою швидкістю виконання завдань.

Психологічні тести не дають однозначної категоричної оцінки, тим більше, стосовно пізнавальної сфери. Перш за все потрібно  визначити рівномірно чи нерівномірно розвинуті один відносно іншого пізнавальні процеси. Оскільки кожний симптом сам по собі багатозначний, його істинне значення витікає із порівняння з іншими симптомами.

Якщо оцінки низькі, потрібно повторити обстеження через один-два місяці. Результати дозволяють спрогнозувати, які труднощі можуть очікувати дитину на перших етапах шкільного навчання.

Вивчення пізнавального потенціалу дошкільника передбачає дослідження рівня розвитку пізнавальних процесів (уваги, пам’яті, мислення, яуви), системи знань про навколишній світ, пізнавальної потреби (пізнавальної активності).

2.1. Молодший дошкільний вік

Методика «Чого не стало?»

З’ясувати рівень розвитку уваги, короткочасної пам’яті.

На початку року дитині пропонується чотири картинки чи іграшки, наприкінці року – шість. Дорослий пропонує розглянути їх і запам’ятати. Потім ховає один предмет. Дитина повинна назвати якої іграшки не стало.

Оцінка результатів:

високий рівень – вірно називає предмети;

середній рівень – помиляється , але потім виправляється;

низький рівень – не може назвати.

Методика « Конструювання за зразком» (автор Т.В. Лавреньєва)

Спрямована на виявлення рівня розвитку сприймання на основі аналізу розміщення об’єктів у просторі.

Матеріал: три деталі будівельного матеріалу різної форми (два набори).

Дослідник створює конструкцію (за аркушем паперу) і просить дитину:  « Попробуй зі своїх кубиків точно так само».

Оцінка результатів:

високий рівень – побудова конструкції на основі зорового співвіднесення за зразком.

середній рівень – правильне виконання завдання лише у випадку побудови зразка без ширми, на очах дитини.

низький рівень – відсутність самостійного рішення.

Методика « Пірамідка»

Спрямована на виявлення рівня сприймання, співвіднесення предметів за величиною й оволодіння предметними діями.

Матеріалом є дитяча пірамідка (5-7 елементів). Дорослий показує зразок пірамідки, фіксуючи увагу дитини на тому, що вона рівна: «Подивись, яка рівна пірамідка». Потім зразок розбирається, і дитині ставиться завдання скласти пірамідку.

Оцінка результатів:

високий рівень – дитина виконує завдання на основі зорового співвіднесення;

середній рівень – виконує шляхом примірювання зіставлення елементів пірамідки;

низький рівень – самостійне виконання завдання відсутнє.

2.2. Середній дошкільний вік

Методика «Опис улюбленої іграшки»

Спрямована на з’ясування вміння дитини спостерігати, виділяти суттєві ознаки предмета, складно описувати знайомий предмет.

Питаннями задається план логічно – послідовного опису. Їх потрібно пред’явити повністю, не повторюючи двічі.

Оцінка результатів:

високий рівень – описує дотримуючись плану, використовує прикметник;

середній рівень – описує лише при почерговому повторюванні пунктів плану;

низький рівень – дає короткі відповіді на запитання, мова бідна, нескладна.

Методика «Безглузді склади»

Дослідження слухової пам’яті.

Дитині один раз зачитують текст що складається зі складів позбавлених змісту, а потім пропонують повторити:

  1. Дідлі  ді  ді
  2.  Хі  хо  хум
  3. Рігіті  джігіті  йо
  4. Сііі  сі  са  соо
  5. Бінг  банг  скетле  шуу
  6. Мамблеті   джамблеті   вом

Оцінюють кількість правильно відтворених уривків. Хороший результат – 4-6 складів. Задовільний результат – 3 склади.

 Методика «Вибери фігурки»

Здатність  здійснювати прості класифікації.

Матеріал: іграшкові  фігурки, що відповідають таким повноцінним групам: люди, тварини,транспорт (підбір фігурок довільний, головне зберегти смислове навантаження). Можна замінювати предметними картинками.

Набір може бути, наприклад, таким: Кінь, собака, дитина, індіанець, трамвай, машина, літак. Дитині пропонується по черзі вибрати ті фігурки, які можна назвати – тварини, люди, транспорт.

Хороший результат – 6-7 балів;

Задовільний – 5 балів.

2.3. Старший дошкільний вік

Методика «10 слів» (автор А.Р. Лурія)]

Використовується для вивчення стану слухової пам’яті, виявлення органічних уражень мозку, а також інших відхилень у психічному розвитку (втомлюваність, порушення стійкості уваги).

Дитині називають десять односкладних і двоскладних слів: дім, ліс, кіт, голка, брат, ніч, міст, вікно, кінь, стіл.

Дитина повторює слова, дорослий фіксує кожне правильне назване слово. Дослідження повторюється 3-5 разів, доки дитина не назве всі слова.

Оцінка результатів:

Підраховується кількість правильно відтворених слів у кожному повторі. Може бути складена «крива запам’ятовуваності».  По вертикалі зазначається число відтворених слів, по горизонталі — кількість повторень. У нормі крива йде вверх. Дошкільники можуть так і не повторити всіх десяти слів, 8-9 теж норма.

При органічних ураженнях мозку крива після незначного підйому утворює плато. При цьому характерним є називання інших слів, повторення одних і тих самих. При астенії крива спочатку різко йде вверх, потім падає вниз (після кожної спроби відтворюється все менше слів). При недостатній стійкості уваги і її коливаннях крива має зигзагоподібний характер. При одноразовому повторі слів дитиною оцінювання результатів наступне:

високий рівень – 6-10 слів;

середній рівень – 4-5 слів;

низький рівень – 1-3 слова.

Методика « Намалюй фігури»

Виявляє рівень розвитку об’єму короткочасної пам’яті.

Матеріал: набір простих фігур, які ускладнюються з кожним рядом.

IMG_1933Інструкція: Покажіть дитині перший ряд фігур. Попросіть уважно роздивитися запам’ятати. Потім заберіть зразок і нехай дитина малює по пам’яті. І так усі п’ять рядів.

Час на показ рядів: 1 ряд – 2 секунди, 2 ряд – 3 секунди, 3 ряд – 4 секунди, 4 ряд — 5 секунд, 5 ряд – 6 секунд.

При оцінці результатів визначається кількість намальованих фігур по кожному ряду в балах:

перший ряд — по 0.5 балів; другий ряд — по 1 балу; третій ряд — по 1.5 балів; четвертий ряд — по 2 бали; п’ятий ряд — по 2.5 бали.

Максимально можлива кількість балів — 30.5 балів. Прийнявши це число за 100%, можна приблизно визначити об’єм короткочасної пам’яті у відсотках для порівняльного аналізу групового обстеження дітей.

 

Методика «Четвертий зайвий»

IMG_1934Використовується для оцінювання розумових операцій аналізу та узагальнення.

На малюнку зображені різні предмети: по чотири в кожному рядку.

У першому рядку один з чотирьох предметів є зайвим.

Потрібно визначити цей предмет і сказати чому він є зайвим.

Три предмети, що залишились, потрібно назвати одним словом.

Аналогічно виконується завдання в інших рядках.

Оцінка результатів:

низький рівень —  без практичної допомоги дорослого завдання не виконує;

середній рівень – називає зайвий предмет, але не може пояснити чому; допускає помилки, пояснює з допомогою дорослого;

високий рівень – виконує завдання самостійно.

Методика « А в людині що це?».

Дослідження темпу та особливостей перебігу асоціативних процесів, рівня знань і навичок.

  1. Потрібно завершити судження:

У птаха це крило – у людини….

У тварини лапа – у людини….

У собаки морда – у людини….

Птах літає, а людина…..

У берези сік – у людини…

  1. Ким або чим раніше були.

Курка (яйцем)

Кінь (лошам)

Дуб (жолудем)

Лід (водою)

Хліб (борошном)

Шафа ( дошкою)

Будинок (цеглою)

  1. Продовж називати слова.

Рука, голова, ніс….

Собака, кінь, корова….

Велосипед, машина, тролейбус…

Зошит, ручка ,олівець…

  1. Що може робити ця тварина.

Собака – гавкає, кусається, служить …

Кішка – …

Вовк – …

Заєць – …

Змія – …

Жаба – ….

При оцінюванні відповідей звертається увага на характер виконання асоціативних зв’язків, що свідчить про конкретне (абстрактне) мислення. Такого типу обстеження дає уявлення про багатство словникового запасу, віддзеркалює досвід дитини, швидкість мислення.

Пізнавальна активність

Оцінюється на основі спостереження за поведінкою дитини під час виконання нею всього комплексу застосованих тестів.

Критерії оцінки:

Низький рівень – у дитини немає інтересу до роботи, до виконання завдань вона приходить тільки після довгого спонукання, під час роботи спотикається.

Середній рівень – спостерігається інтерес дитини до спілкування з психологом та до завдань, однак він швидко згасає; дитина виконує вказівки психолога, проте ініціативи не проявляє.

Високий рівень – дитина виявляє велику зацікавленість  умовам дослідження, є інтерес до психолога та до запропонованих завдань, охоче розмовляє з психологом, без відхилень виконує завдання, докладає зусилля для подолання труднощів.

Примітка: низький рівень може помилково діагностуватись при низькій комунікабельності дитини, незвичності для неї умов дослідження. Для уникнення таких помилок варто опитати батьків та вихователів про допитливість та наполегливість дитини, у вступній бесіді сформувати готовність дитини до взаємодії з психологом.

Розділ 3. Ігровий тренінг «Розвиток уваги, пам’яті, мислення, уяви та творчих здібностей дошкільника»

З огляду на значимість ігрової діяльності в житті дошкільника цілеспрямований розвиток і корекцію, пізнавальної сфери дитини доцільно проводити у формі ігрових тренінгів ( тренінг пам’яті, уяви, мислення тощо).

Тренінг проводиться із групою дітей чисельністю 6-10 чоловік два-три рази на тиждень під керівництвом психолога або вихователя. Діти виконують серію завдань, спрямованих на розвиток і вдосконалення пізнавальних процесів. Обов’язковими умовами успішного тренінгу є неформальна доброзичлива емоційна атмосфера, можливість постійного спілкування з ровесниками, використання в іграх простого, життєвого, добре знайомого матеріалу і головне – систематичний взаємообмін між учасниками досвідом і враженнями від занять, що забезпечує можливість їх суттєвого взаємного збагачення новими тактиками і стратегіями пізнання навколишнього світу.

Кожна гра зазвичай проводиться кілька разів на різному конкретному матеріалі. Протягом одного заняття слід проводити по 3-4 гри, як вивчені раніше, так і нові.

Вимоги до проведення тренінгу

—             Початок заняття повинен бути незвичайним.

—             Повинен панувати дух «відкриття» ( нічого не давати у готовому вигляді).

—             Тримати паузу після важливого висловлювання, щоб включились мисленнєві процеси.

—             Передбачувати варіативність відповідей дітей.

—             Не приймати неправильних і правильних відповідей без обґрунтування.

—             Не залишати без уваги відповіді, вчити виправляти помилки

—             Пам’ятати про розвиток мови в будь-яких видах діяльності.

—             Вчити багатоваріативності виконання завдань

—             Підтримувати в дітей відчуття успіху.

3.1. Ігри та вправи на розвиток уваги.

Гра « Будь уважний»  (3-5) років

Мета: розвиток уміння швидко реагувати на звукові сигнали.

Діти крокують під мелодію маршу. На слово «зайчики» вимовлене ведучим, діти повинні почати стрибати, «коники» — бити ногами (копитами) об підлогу;«раки» – задкувати; «пташки» – бігати, розкинувши руки («крила»), «лелека» – стояти на одній нозі.

Гра «Канон» (5-6)років

Мета: розвиток довільної уваги

Гра проходить під маршову музику. Діти стоять один за одним, поклавши обидві витягнуті руки на плечі того, хто стоїть попереду. Почувши перший музикальний такт, підносить праву руку в гору перший гравець, на другий такт — другий гравець і т.д.  Коли праву руку піднесуть усі діти, на черговий такт починають підносити в тому самому порядку ліву руку. Піднісши ліву руку, починають по черзі опускати під музику руки вниз.

Гра «Чотири стихії» ( 4-6 років)

Мета: розвиток уваги,пов’язаний з координацією рухів.

Гравці сидять у колі. Ведучий домовляється з ними, що на слово «земля», вимовлене ним, усі повинні опустити руки вниз, «вода» —  витягнути руки вперед, «повітря» — підняти руки вгору, «вогонь» — виконувати обертальні рухи руками. Хто помилиться вибуває з гри.

Гра «Невлад» (6-7років)

Мета: розвиток переключення уваги.

Дорослий ставить запитання. Дитина повинна відповідати не на запитання, а говорити на зовсім іншу тему.

Гра «Прислів’я» (5-7років)

Мета: розвиток розподілу уваги.

Один із учасників гри — «відгадувач» . Він виходить із приміщення, кожна дитина отримує по одному слову відомого прислів’я. Входить «відгадувач». По команді ведучого учасники вимовляють по черзі кожний своє слово. Повинний повторити прислів’я.

 Гра « Так чи ні» (4-6 років)

Мета: розвиток уваги.

Гравці стають у коло. Ведучий пояснює завдання: «Якщо ви згідні з твердженням, то піднімайте в гору руку і кричіть «Так!», якщо не згідні = опускайте руку і кричіть «Ні!».

  1. Чи є в полі світлячки?
  2. Чи є в морі рибки?
  3. Чи є крила у теляти?
  4. Чи є дзьоб у поросяти?
  5. Чи є хвіст у півня?
  6. Чи є ключ у скрипки?
  7. Чи є рима у вірші?
  8. Чи нема помилки?

Гра «Стеж за рухом і словом» (4-6років)

Мета: розвиток розподілу уваги.

Ведучий говорить, що діти повинні показати: ніс, рот, плече, вухо, але при цьому сам «помиляється» ( наприклад, показує брови, а говорить «вухо»).

3.2. Ігри та вправи на розвиток пам’яті

Гра «Повтори за мною» (6-7років)

Мета: розвиток моторно-слухової пам’яті.

Діти стоять біля столу ведучого. Ведучий пропонує одній дитині поплескати все, що він їй простукає олівцем. Інші діти уважно слухають і оцінюють виконання жестами: піднімають до гори великий палець, якщо плескання правильні, і опускають його в низ, якщо неправильні.

Гра «Піктограми» (3-6 років)

Мета:розвиток образної пам’яті.

Слід починати з коротких речень добре зрозумілих дитині, наприклад: кішка п’є молоко, книжка лежить на столі, капуста росте на городі, дівчинка сміється. Піктограми малює викладач. Потім діти за його малюнками відтворюють речення. З чотирьох років дитина сама може малювати піктограми.

Гра «Магазин» (3-5 років)

Мета: розвиток слухової пам’яті.

Ведучий уявно посилає дитину в магазин і пропонує запам’ятати всі предмети, які необхідно купити. Починаючи з 2-3 предметів, постійно збільшуємо їх кількість. У цій грі корисно поміняти ролі.

Гра «Запам’ятай послідовність» (4-6 років)

Мета: розвиток образної зорової пам’яті.

Вибирають 6-7 дітей. З обраних дітей один – ведучий. Інші учасники шикуються в «потяг», і «їдуть». Ведучий повинен подивитися на «потяг» одну хвилину, а потім відвернутися і назвати дітей на ім’я так, як вони стоять у «потязі».

3.3. Ігри та вправи на розвиток мислення.

Гра «Що підходить?» (4-5 років)

Мета: розвиток асоціативного мислення, короткочасної пам’яті.

Розкладають картки з різними зображеннями: квітка, ліжко, стіл, кубики, гребінець. Потім називають слова: свято, сон, обід, гра, волосся. Дитина має підібрати картки, що викликають у неї асоціацію з цими словами. Після цього слід показати дитині образні картки, а вона має відтворити слова, які потрібно було запам’ятати через асоціації.

Гра « Хто більше?» (5-6 років)

Мета: розвиток дедукції, креативного мислення.

Назвати якнайбільше предметів і явищ, які можуть бути: червоними, залізними, круглими, скляними, безкінечними.

Гра «Що трапилось?»(5-7 років)

Мета: розвиток творчого мислення, уяви, мовлення.

Потрібно скласти речення у розповідь:  — По вулиці їхала машина ….., тому і Діда Мороза була зелена борода.  — Падав сильний сніг …, тому сьогодні наша кішка залишилася голодною. — Тато приніс маленьке цуценя …, тому ввечері довелося запалювати свічку.

Гра «Яким буває?» (5-7 років)

Мета: розвиток уміння виділяти властивості предметів, творчого мислення, мови.

Потрібно придумати якнайбільше властивостей: яким буває будинок, дерево, автомобіль, корабель, метелик, кішка. Наприклад, будинок буває великим, маленьким, дерев’яним, новим, старим.

Гра «Пошук спільного» (5-7 років)

Мета: розвиток мислення.

Дітям пропонують два слова. Вони повинні знайти спільні ознаки (за формою, кольором, розміром), наприклад: тарілка-сонце (форма), яблуко — помідор (форма), вазон — ялинка (колір).

3.4. Ігри та вправи на розвиток уяви.

Гра «Придумай свій танець» (5-7) років

Мета: розвиток уяви, заняття  рухового автоматизму.

Ведучий стає в центр кола. У такт музиці (швидкій чи повільній) він виконує декілька різних танцювальних рухів, усі інші копіюють його танець. Потім ведучий торкається до будь-якого учасника, той виходить у центр, придумує свій танець, і так далі по колу. Можна ускладнити завдання пропонуючи дітям придумати танець бджілки, ведмедика, сонечка, вітру, вечірньої зірки, моря.

Гра «Гномик» (6-7) років

Мета: розвиток уяви.

Інструкція: «Уявіть собі що в кімнаті на люстрі сидить гномик. Розкажіть що він бачить звідти».

Важливо допомогти дітям зробити опис кімнати з незвичної для них просторової точки бачення. Потрібно, щоб діти уявили недоступні місця для їхніх очей (наприклад, верх шафи).

Гра «Зобрази в русі» (6-7) років

Мета:розвиток уяви. Завдання розміщенні в порядку зростання складності.

Інструкція: «Уяви, що ти перетворився в тигра, який пробирається в джунглях: робота; орла, що летить над скелями; королеву Франції; киплячу каструлю; авторучку, в якої закінчилося чорнило».

Гра «Друге життя» (6-7) років

Мета: розвиток уяви.

Потрібно придумати друге життя непотрібний погляд речам: великі коробки, порожні пластикові пляшки, використані фломастери, замальовані альбоми.

Гра « Чарівна паличка» (5-7) років

Мета: розвиток уяви.

Інструкція: «Що б ви зробили, якби у вас були такі палички? —  Паличка – виручалочка; — Паличка – всезменшувалочка; — Паличка – всезбільшувалочка; — Паличка – просто чарівна».

Гра « Хочу навчитися» (5-6) років

Мета: розвиток уяви, мислення, зв’язаного мовлення.

Інструкція: «Вчитись, ніколи ні в кого не пізно. Чого б ми хотіли навчитись у ведмедя, лисиці, білочки, сонечка?».

Гра «Перетворення» (5-7) років

Мета: розвиток уяви, самовизначення за допомогою метафоричних засобів.

Усі сідають у коло. Ведучий пропонує закінчити речення.

Якби я був книжкою, то я був би… (віршем, малюнком)

Якби я був явищем природи,  я був би…

Якби я був дорослим, то я був би….

Якби я був найрозумнішим, я став би….

Гра «Уяви собі»(Релаксивне малювання) (4-6 років)

Мета: розвиток уяви.

Інструкція:

1.«Усі ви добре знаєте, що трава зелена, небо синє, помідор червоний, корови не бувають фіолетовими, а місяць часто буває сріблясто-білим. Усі ці та багато інших кольорів вам добре відомі. А ось якого кольору доброта? Уявіть і намалюйте її. А сміх? Якого кольору? А якого кольору не можуть бути доброта і сміх ?»

2. «Уявімо, якого кольору гострий біль; веселе свято. Намалюйте його.»

Обговорення робіт, обмін враженнями.

«А додому всім буде завдання. Уявіть свій власний колір, -колір, який бачите тільки ви. Намалюйте або опишіть його.»

Гра «Крісло мрійника»(4,5 років)

Мета: розвиток уяви

Гравці сидять у колі. Посередині стоїть «крісло мрійника», в яке по черзі сідає кожний гравець  та із закритими очима продовжує речення :

Я мрію про таке диво…

Ставши татом, я…

Якби я став м’ячиком, я …

Якби я був президентом, я …

Якби мені дозолили самостійно…

Якби я стала мамою, а мою мама — моєю донею …

Якби я був моїм другом Андрієм …

Якби я був горобчиком …

Я люблю..

Чим більше розвинена фантазія в дитини, тим більше вона пропонує цікавих та оригінальних варіантів.

Гра «Уяви собі»(4-5 років)

Мета: розвиток уяви.

Інструкція:»Уяви собі, якби ожили твої іграшки: ведмедик, машинка, лялька… Що б вони тобі сказали?»

Гра «Реклама»(4-6 років)

Мета: розвиток уяви, творчого мислення, самосвідомості.

1. Придумайте, що ви вмієте робити краще за все і чого ви можете навчити інших.

2. Придумайте свою фірму і дайте оголошення в газету. Наприклад: Навчаю їзді на велосипеді. Будую будинки з кубиків. Маю одяг для ляльок.

3.Придумайте рекламу : — своїй групі в дитячому садку, — будь-якому предмету, що знаходиться в цій кімнаті.

4.Коза і семеро козенят відкрили свою сімейну справу — кафе « У нашої мами». Допоможіть їм. Намалюйте, як кафе повинно виглядати зовні. Опишіть, як воно виглядає всередині (меблі, колір, прикраси). Придумайте, чим будуть пригощати козенята своїх гостей. Як господарі повинні зустрічати гостей, хто завітає в гості?

Гра «Ляпки»(4-6 років)

Мета: розвиток творчої уяви і вміння виділяти найбільш оригінальний образ із кількох.

Матеріалом для гри є зображення ляпок різної форми. Потрібно подивитись на ляпку і сказати, на що вона схожа. Висувається якнайбільше версій. Коли фантазія буде вичерпана, запропонуйте дитині вибрати найцікавішу версію, домалювати деталі.

Казка про ляпку

Жила собі Ляпка в темному дуплі і дуже не любила з’являтися на людях. Чому? Та тому що, як тільки вона з’являлася кожен вважав за потрібне крикнути :«Який жах! Яка негарна чорна Ляпка!» Кому це сподобається? Ось чому вона весь час сиділа в дуплі. Сумно. І нашій Ляпці захотілося піти на свято або в гості. Вирішила вона прикраситися. Купила жовті фарби й перефарбувалася. Собі вона дуже сподобалася.  Але варто їй було з’явитися на вулиці, як кожний, хто її зустрічав, кричав :«Яка жахлива жовта Ляпка».

Дуже образилася Ляпка. Вона взяла синю фарбу і розфарбувала нею своє дупло, розмазала синю фарбу навколо себе.

А в той час пролітала Сова-мудра голова (а сови, як правило, погано бачать і живуть своїм розумом). Вона не впізнала Ляпку в її новому наряді й новому житлі. Сові здалося, що це зовсім не Ляпка: «Здрастуйте, дорога Незнайомко! — сказала ввічливо Сова. — Ви дуже гарні й схожі на яскраву зірку в синьому небі!» Ляпка вперше в житті почула добрі слова й усміхнулася. Їй було дуже приємно, що її прийняли за зірку.

Розділ 4. Рекомендації щодо розвитку пізнавального потенціалу дитини дошкільного віку

Рекомендації з розвитку уваги

1. Для того ,щоб підвищити загальну стійкість уваги, подбайте про гігієну розумової праці, освітлення та температуру повітря, відсутність сторонніх звуків.

2.  Враховуйте індивідуальні особливості дітей, нервові й хворобливі діти частіше відволікаються, ніж здорові й спокійні.

3. Спробуйте навчити дитину такого правила: перед тим як щось зробити, зупинитися («замри») на 5-10 секунд. Цього  часу  іноді достатньо для того, щоб підвищити продуктивність діяльності імпульсивної дитини.

4. Розвивайте довільну увагу —  вчіть міркувати у голос.

5. Учіть відстрочуванню дії (дитина пояснює, що буде робити перед виконанням завдання).

Рекомендації педагогам щодо роботи з дітьми, які мають різні рівні розвитку пізнавальної активності.

Рівні розвитку пізнавальноїактивності Тактика взаємодії вихователя з дітьми
Високий рівень Достатньо сформована пізнавальна активність Уважно вислуховувати дітей, заохочувати їх до розповіді, наприклад: «Що ти бачив?», «Розкажи про що нове ти дізнався?», «Як ти гадаєш, що буде, коли зробити …»,  « Спробуй!» (Ця робота має привести до запитання «Як ти робитимеш це?»).
Середній рівень Недостатньо сформований пізнавальний інтерес та ініціатива. Недостатньо розвинені мисленнєві операції. Не сформоване вміння сприймати й розв’язувати завдання Спрямувати пошук «Пошукай дерев’яні, металеві та інші предмети у групі», вправляти в порівнянні, аналізі, синтезі, узагальненні під час ігор та дидактичних вправ. Спостерігати, як дитина взаємодіє з однолітками у мікрогрупі, залучати її до обговорення проблем, розв’язання запропонованих ситуацій, учити виділяти завдання в різних іграх, діяльності: про що треба дізнатися, що знати; чітко формулювати способи розв’язання завдань.
Низький рівень Недостатньо розвинені пізнавальні процеси. Відсутнє довірливе спілкування з дорослими Спонукати дитину до діяльності: «Я хочу зробити…допоможи мені», «Ходімо разом подивимося …», спонукати до взаємодії з іншими дітьми, давати конкретні завдання, залучати до ігор, що сприяють розвиткові психічних процесів (уваги, пам’яті, сприймання, уяви, мислення). Створювати позитивний психологічний клімат для спілкування з однолітками

Рекомендації з розвитку пам’яті

1. Постійно підтримуйте інтерес дитини до навколишнього світу, звертайте увагу на нові об’єкти; називайте те, що дитина сприймає, пов’язуйте сприйняте з її минулим досвідом.

2. Застосовуйте ейдотехнічні методи, які дають змогу розвивати пам’ять на імена, числа, обличчя, запахи, тактильні відчуття. Особливістю цих методів є: — якнайбільше яскравості,емоційності; — візуалізація образів; —  деалізація образів; — якнайменше логічності.

3. Учіть мнемічним способам запам’ятовування, таким як повторення, промовляння вголос, опора на вже знайоме, осмислена опора на зовнішні допоміжні засоби (картинки, слова, графічні символи, наочні моделі), смислове групування.

Рекомендації з розвитку мислення

1. Учіть дитину вирішувати інтелектуальні завдання за допомогою дії , заохочуючи ініціативу, стимулюючи допитливість, намагання діяти з різноманітними предметами, бажання дізнаватися про них щось нове.

2. Знайомство з навколишнім світом повинно супроводжуватися постановкою простих завдань: здогадатись (як скласти? як зібрати із частин ціле?), порівняти (більше, менше, довше, коротше, т.д), встановити зв’язки (у теплі сніг тане, вологий пісок краще ліпиться), узагальнити.

3. Застосовуйте такі стимулюючі засоби, як повторення задачі, роз’яснення умов, пояснення логіки розумової дії.

4. Учіть думати самостійно, послідовно розмірковувати, робити висновки.

5. Розвивайте мовлення дитини в будь якій розумовій діяльності.

6. Для підвищення швидкості реакції та гнучкості мислення перед проведенням вправ та ігор доцільно зробити інтелектуальну «розминку» (актуальні запитання, які ведучий може підібрати на валасний розсуд).

Рекомендації з розвитку уяви та творчих здібностей

1. Докорінні зміна змісту і методів навчання, їх спеціальна орієнтація на розвиток у дітей здібностей до творчості.

2. Не стримуйте ініціативу дитини і не робіть за неї те, що вона може зробити самостійно, допомагайте працювати незалежно. Не регламентуйте творчу діяльність.

3. Не поспішайте з висновками про результат творчості дитини, формуйте зовнішню безпеку (позитивну оцінку діяльності).

4. Частіше звертайтеся до минулого досвіду дитини. Це є необхідною передумовою успішної роботи процесів уяви.

5. Поширюйте досвід створення нових образів. Чим він більший і різноманітніший, тим успішніше відбувається наступна операція в роботі уяви.

6. Допомагайте дитині стати «розумним авантюристом», покладатися в пізнанні на інтуїцію і ризик, найвірогідніше, саме це допоможе зробити справжнє відкриття.

Поради батькам щодо розвитку пізнавальної активності дитини

1. На розумовий розвиток дитини значною мірою впливає повсякденне оточення. Те, що дитина бачить, чує навколо себе, відображається нею, стає матеріалом, над яким працює її розум.

2. У розумовому вихованні велике значення має виконання посильних трудових доручень. Трудова діяльність збуджує активність та інтереси дитини, збагачує її знання, чуттєві образи й враження.

3. Щоб не гасити дитячої допитливості, потрібно в доступній формі давати відповіді на дитячі запитання, спираючись на найпростіші конкретні факти.

4. Особливо корисно спонукати дитину самостійно знаходити відповіді на запитання.

5. Казковість, фантастичність і,одночасно, неймовірна реальність мислення дитини формують у неї здатність до відкриття.

6. Не слід прагнути, щоб дитина була як усі. Помічайте успіхи дитини в розумовому зростанні.

7. Важливим засобом формування допитливості є заняття з малювання, ліплення, аплікації та інших видів образотворчої діяльності.

8. З дитиною потрібно якнайбільше говорити. При цьому мова батьків повинна бути максимально чіткою.

9. Важливе місце у формуванні допитливості дітей молодшого дошкільного віку займають конструкторські іграшки — будівельний матеріал, розрізні картинки, кольорова мозаїка.

10. Дорослі мають не тільки розширювати, а й збагачувати словник дитини,удосконалювати правильне вживання граматичних категорій. Говорячи з дитиною вони повинні вживати нові, доступні для її розуміння звороти, означення, вставні слова, метафори. Поступово дитина навчається їх розуміти і вживати у своїй мові.

11. Здатність дітей дивуватись є ґрунтом для виховання інтересу до знань, до праці, формування моральних якостей.

_____

Шах Т.Г., Лукашук М.І., Шпирковська Л.В., Чегус О.В. Пізнавальний потенціал дошкільника // Практична психологія та соціальна робота, 2008., №1,2.