Соціальна норма та соціальні відхилення (Вольнова Л.М.)

Вольнова Л.М. Профілактика девіантної поведінки. – К. – 2009. 

IMG_1827Соціальна норма та соціальні відхилення

1. Поведінка розглядається як сукупність конкретних дій, що відбуваються у даний момент. Стосовно людини – це характеристика зовнішнього прояву її психічної діяльності, це спосіб життя і дій, в яких проявляється конкретна позиція, установки людей, груп та спільнот.

2. Норма – це стандарти, що існують у соціальній спільноті чи групі, так звані очікування (експектації) відповідної поведінки, еталони, зразки поведінки, при зіставленні з якими визначається прийнятність і досконалість поведінкових проявів.

В теорії організації норма – це міра допустимого для збереження системи та її розвитку.

В соціологічному аспекті, пов’язаному із соціальною (класовою, національною, етнічною та ін.) оцінкою якості соціальної норми та нормативної поведінки, норма розглядається як дотримання історично необхідних, доцільних, з точки зору передового класу, прийнятих у тому чи іншому етнічному об’єднанні положень.

У сучасному побуті «норма» є синонімом понять «середній», «звичайний», «нічим не примітний».

Способи наукового визначення поняття «норма»:

–       негативний підхід – нормальна (або здорова) людина та, у якої відсутні аномалії.

–       позитивний підхід – націлений на виявлення зразка з бажаними якостями. Для отримання еталона (умовної групи людей без аномалій) частіше всього застосовують методи математичної статистики.

Різновиди норм [34]:

–       статистична норма виглядає як середній показник. Це те, що властиво більшості (не менше ніж половині) людей у популяції.

–       критерійна норма заснована на соціально-нормативному критерії. Вона існує переважно у формі вимог (задач) різного ступеня складності.

–       норма може бути ідеальною – у вигляді узагальнення позитивних якостей видатних представників людства, що забезпечують його прогресивний розвиток.

–       поняття психологічної норми пов’язано з питанням про нормальність особового розвитку.

3. Соціальна норма – правило, взірець діяльності або межа дозволеної чи обов’язкової поведінки, діяльності людини, соціальної групи, яка офіційно прийнята на тому чи іншому етапі розвитку суспільства. Соціальна норма віддзеркалюється у звичках, манерах людини, правилах етикету, звичаях, традиціях, обрядах, церемоніях, ритуалах, законах, моді, захопленнях, цінностях, ціннісних орієнтаціях, віруваннях, міфах тощо.

Соціальні норми, у їх вузькому значенні, відмінні від інших норм:

–       соціальні норми відрізняються від моральних норм, зокрема від утилітарної етики, своєю логічною послідовністю.

–       соціальні норми відрізняються від правових норм, дотримання яких цілеспрямовано забезпечують певні спеціалісти. Навпаки, дотримання соціальних норм забезпечується членами всього суспільства, які не завжди керуються власними інтересами.

–       соціальні норми більш ширше поняття, ніж «соціальна рівновага».

–       соціальні норми відрізняються від індивідуальних норм, які є своєрідним самообмеженням, що виробляється людиною, щоб подолати власну безвольність.

Принциповим критерієм, що відділяє категорію «соціальна норма» від девіації, є руйнівний вплив останньої, який являє собою реальну загрозу фізичному чи соціальному виживанню людини.

Соціальні норми можуть мати різноманітні форми і зміст.

Норми можуть бути формалізовані – записані у вигляді законів, правив, інструкцій. Але набагато частіше вони існують в таких неформалізованих формах суспільної свідомості, як народні традиції, соціальні установки, громадська думка. Різні види норм тісно взаємозв’язані.

За сферою регульованих відносин виділяють наступні основні групи соціальних норм: духовно-етичні, морально-етичні, правові, політичні, організаційно-професійні.

–          Носіями етичних (духовних) норм виступають самі люди, а також такі соціальні інститути, як сім’я, релігійні конфесії, суспільні організації. Духовно-етичні норми існують у різних формах. Це перш за все загальнолюдські цінності, представлені в світових релігіях, художній культурі та науковій думці. Також це народні традиції і звичаї, міжнародні конвенції і декларації.

–          У ряді випадків етичні норми зливаються в єдине утворення з моральними нормами. Морально-етичні норми є очікуваннями-розпорядження певної соціальної групи (реальної або номінальної) відносно її членів. Носіями морально-етичних норм є конкретні соціальні об’єднання, їх лідери і керівники. Норми даного виду звичайно текстуально не закріплені. Групові морально-етичні норми нерідко породжують стереотипи і забобони, наприклад расові або етнічні.

–          Правові норми, будучи різновидом соціальних норм, безумовно, більш конкретні. Вони закріплені в основних документах держави (конституція, кримінальний кодекс, цивільний кодекс тощо). Дані норми регулюються всією державною системою (законотворчі інститути, уряд, правоохоронні органи).

–          Політичні норми сформульовані в міжнародних документах і міждержавних угодах і регулюють відносини між країнами (народами).

–          Організаційно-професійні норми регулюються посадовими інструкціями, правилами внутрішнього розпорядку, професійними традиціями.

–          В даний час можна говорити про появу нового виду соціальної норми – індивідуальної. Індивідуальна норма, пов’язана з визнанням цінності кожної особи, починає грати все більшу роль у житті суспільства, що виявляється в гуманізації суспільної свідомості в цілому.

4. Відповідно до загальних психологічних уявлень норми присутні в індивідуальній свідомості у формі соціально-психологічних установок. Установка – готовність, схильність суб’єкта сприймати або діяти певним чином – має три компоненти:

–          когнітивний (уявлення, знання про об’єкт або явище);

–          афектний (емоційно-оцінне відношення до об’єкту);

–          конативний або поведінковий (готовність особи реалізувати певну поведінку щодо об’єкта).

5. Соціально-вікова норма – рівень інтелектуального та соціального розвитку та виховання дитини, котрі повинні скластися до певного віку.

6. Соціальні відхилення – це порушення соціальних норм, які характеризуються певною масовістю, стійкістю і поширеністю [101]. Маються на увазі такі негативні масові соціальні явища, як пияцтво, злочинність, бюрократизм, релігійний та ідейний фанатизм, тоталітаризм та ін.

Соціальні відхилення мають наступні ознаки:

—          історична детермінованість,

—          негативні наслідки для суспільства,

—          відносно масовий і відносно стійкий характер в часі.

Соціальні відхилення характеризуються спрямованістю і змістом.

Суспільство протиставляє соціальним відхиленням організовані способи боротьби з ними: правові, економічні, моральні санкції.

Соціальні відхилення кількісно і якісно характеризуються рівнем, структурою і динамікою .

Рівень (коефіцієнт) соціального відхилення визначається як кількість офіційно зареєстрованих проявів даного відхилення щодо чисельності населення (частіше на 100 тис. людина).

Структура соціального відхилення відображає співвідношення окремих підвидів усередині явища.

Динаміка відхилення – це показник зміни рівня і структури всього масиву явища, що вивчається, за певний час.

Функціями соціальних відхилень можуть бути:

–          інтеграція групи;

–          формування морального кодексу суспільства;

–          вираз соціального протесту і вихід агресивних тенденцій;

–          втеча;

–          сигнал про неминучі соціальні зміни;

–          спосіб самоідентифікації і самореалізації тощо.

С.О. Белічева класифікує соціальні відхилення [7] наступним чином:

–       Корисної орієнтації: правопорушення, проступки, пов’язані з прагненням отримати матеріальну, грошову, майнову користь (крадіжки, спекуляція, протекція, обман);

–       Агресивної орієнтації: дії, спрямовані проти особистості (образа, хуліганство, побої, вбивства, згвалтування);

–       Соціально-пасивного типу: прагнення відійти від активного способу життя, ухилитись від громадських обов’язків, небажання вирішувати особисті та соціальні проблеми (ухиляння від роботи, навчання, бродяжництво, алкоголізм, наркоманія, токсикоманія, суїцид).

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Яндекс

Добавить комментарий