Словник У, Ф

Увагаспрямованість і зосередженість свідомості, що передбачають підвищення рівня сенсорної, інтелектуальної та рухової активності індивіда.

Уміння — готовність людини успішно виконувати діяльність, що грунтується на знаннях і навичках.

Умова психічного розвитку – сукупність біологічних та соціальних особливостей розвитку певного індивіда. Умови мають варіативний характер на відміну від загальних факторів психічного розвитку.

Умовивід — зв’язок між думками, форма мислення, в результаті якого із кількох пов’язаних відомих суджень випливає нове судження.

Упертість дитяча – один із проявів неслухняності, безпричинний невиправданий опір дитини вимогам дорослого. Упертість може проявитись у дитини як реакція на незадоволені потреби.

Учбова діяльність – це учіння школяра, що відбувається в умовах навчання.

Учіння — це цілеспрямоване засвоєння соціального досвіду, це діяльність особистості, це специфічна діяльність людини, метою якої є научіння (діяльність активна, гностична).

Учіння це здобуття конкретного досвіду, зокрема, знань, умінь та навичок, видів поведінки та діяльності.

Учіннястихійний або цілеспрямований процес засвоєння людиною знань, вироблення вмінь і навичок, розвиток особистості, інтелекту, що відбувається в умовах індивідуальної або спільної діяльності, спілкування з ровесниками або старшими шляхом спостереження за поведінкою та діяльністю інших людей, їх наслідування, а також у процесі сприймання та аналізу інформації у засобах масової інформації.

Учіння – один із генетичних видів діяльності людини, що сприяє ефективній соціалізації і виявляється у цілеспрямованому засвоєнні людиною знань, формуванні вмінь та навичок.

Учіння — один з основних видів діяльності, коли дії людини скеровуються свідомою метою засвоїти певні знання, навички, вміння, форми поведінки; коли суб’єкт діє заради засвоєння нового досвіду.

Установкаготовність особистості діяти певним чином.

Уява — своєрідна форма відображення об’єктивної дійсності, психічний процес, що полягає у створенні нових образів шляхом переробки матеріалу сприймань і уявлень, утворених у попередньому досвіді.

Уява афективна — одна з перших форм уяви дитини раннього віку, змістом якої виступають емоції й переживання дитини.

Уява пізнавальна — одна з перших форм уяви дитини раннього віку, змістом якої є образи уявних предметів, ситуацій.

Уявлення через дію — перші прояви уяви у дитини раннього віку, що виникають у процесі слухання дитячої літератури і полягають у тому, що дитина показує дії персонажів по ходу слухання; б’є ручкою об стіл, удавано плаче..

Фаза психічного розвитку – одиниця поділу онтогенезу, що характеризується змінами лише певної сфери психіки.

Фактор психічного розвитку – вихідна обов’язкова детермінанта психічного розвитку людини, що має загальний характер для всіх індивідів. Вікова психологія оперує трьома базовими факторами психічного розвитку індивіда – біологічною основою, соціальним середовищем та активністю самої людини.

Фалічна стадія (за З. Фройдом) – третя стадія психосексуального розвитку, в якій джерелом отримання насолоди та задоволення для дитини є її геніталії.

Фанатизмзахоплення якою-небудь діяльністю, що досягає крайнього ступеня вираженості з формуванням культу і створенням ідолів, з повним підкоренням людини і розчиненням індивідуальності.

Фемінність (жіночність) (лат. femina – жінка) – сукупність фізичних, психічних та поведінкових властивостей, які суспільство визначає як суто жіночі.

Фетальна фаза розвитку людини – останній етап пренатального (утробного) розвитку дитини, що починається з третього місяця вагітності і триває до народження. Впродовж фетальної фази відбувається подальший розвиток та вдосконалення всіх життєвих систем та функцій дитини у підготовці до народження та самостійного життя.

Філогенез – історичний процес розвитку всіх живих організмів на Землі. Психологія акцентує увагу на філогенетичному виникненні та розвитку психіки та відповідних їй форм поведінки.

Фобія (гр. phobos — страх) – нав’язливі стани при психічних захворювання: хворобливі нав’язливі неадекватні переживання страхів конкретного змісту, які охоплюють суб’єкта у певній – фобічний – обстановці й супроводжуються вегетативними дисфункціями – серцебиттям, рясним потом тощо.

Формальних операцій стадія (за Ж.Піаже) – етап когнітивного розвитку індивіда, під час якого усувається залежність мислення від безпосереднього досвіду індивіда, формується спроможність до оперування абстрактними поняттями, ви­сування гіпотез і формулювання умовисновків.

Фотографічний запис — одна з можливих форм ведення протоколу спостереження, який, детально описує мімічні, пантомімічні прояви емоцій; дослівно, без змін передає мовлення дитини в прямій формі, відзначає паузи, інтонацію, силу голосу, темп (М. Я. Басов).

Фрустраціяважкий психічний стан, що викликається ситуацією, коли людина хоче, але не може подолати бар’єр, переживає невдачу.

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Яндекс

Добавить комментарий