Словник Е

Евтаназія – дії медика чи іншого суб’єкта, спрямовані на прискорення смерті безнадійно хворої людини.

Егалітарний шлюб – тип шлюбу, в основу якого покладено принцип створення рівних умов для самореалізації кожного партнера, незалежно від його статі.

Егоїзм – негативна риса характеру людини, що виявляється як надмірна зосередженість на своєму «Я» при цілковитому ігноруванні інтересів інших людей.

Егоцентризм (лат. egoя і centrum центр) – погляд, що ставить у центр усієї світобудови індивідуальне “Я” людини: крайня форма індивідуалізму та егоїзму.

Егоцентризм — специфічна орієнтація людини на саму себе, зосередженість на власних психічних проявах. Егоцентризм буває тимчасовим віковим, але в умовах неправильного формування особистості може переростати в егоїзм. За змістом егоцентризм проявляється в пізнавальній сфері людини (сприймання, мислення надміру суб’єктивного характеру), моральній (оцінка намірів та вчинків інших людей через проекцію власної особистості) та комунікативній (передача суб’єктом інформації іншим людям із накладанням власних поглядів).

Егоцентричне мовленнямовлення, звернене до самого себе,яке регулює і контролює практичну діяльність дитини.

Егоцентричне мовлення – особливість мовлення дітей раннього і дошкільного віку, промовляння вголос думок, що виглядає як розмова дитини із собою.

Егоцентричне мислення – розумова позиція людини, що характеризується її нездатністю прийняти точку зору іншого, відмінну від власної. За змістом егоцентричне мислення протилежне децентричному. Як віковий, цей вид мислення характерний для дітей раннього та дошкільного віку.

Ейджизм – негативне упереджене ставлення суспільства до людей похилого віку, їх знецінення, приниження та дискримінація.

Екзистенційний вакуум (за В.Франклом) – кризовий стан, спричинений втратою особистістю основного життєвого мотиву, а саме сенсу життя.

Експеримент (лат. experimentum – спроба, досвід) – емпіричний (дослідний) метод одержання наукових даних при якому психічні явища, умови виявлення і розвитку вивчаються в спеціально створених, штучних умовах.

Експеримент – один з основних, поряд зі спостереженням, методів наукового пізнання взагалі і психологічного дослідження – зокрема. Експеримент передбачає спеціальну організацію ситуації дослідження, активне втручання в ситуацію дослідника, який планомірно маніпулює однією чи кількома змінними (факторами) і реєструє супутні зміни в поведінці досліджуваного об’єкта.

Експеримент (в психології) – один із основних методів наукового пізнання психіки, що передбачає вивчення певних психічних проявів в спеціально створених або контрольованих умовах із активною роллю дослідника.

Експеримент психологічний — один з основних дослідницьких методів психології, специфіка якого полягає у спеціальному створенні умов, за яких виникають очікувані психічні процеси, акти поведінки дитини, у повторенні їх для перевірки істинності експериментальних висновків, у зміні цих умов з метою виявлення їх впливу на перебіг досліджуваних процесів.

Експеримент лабораторний – це коли дослідження психічних процесів відбувається в штучних умовах, в лабораторіях, із застосуванням спеціальних приладів.

Експеримент природний – це коли піддослідний ставиться в раніше підготовлені, але звичні для нього умови.

Екстеріоризація (лат. exterior — зовнішній) процес породження зовнішніх дій, висловлювань тощо у результаті перетворення ряду внутрішніх структур, що склалися на основі інтеріоризації зовнішньої соціальної діяльності людини. Свого роду “переклад” внутрішніх структур на “зовнішню” мову.

Екстраверсія – (лат. extra – понад, поза і verto – повертаю, обертаю) – характеристика індивідуально-психологічних відмінностей людини, а саме показує спрямованість особистості на світ зовнішніх об’єктів.

Екстраверсія – властивість особистості, що виявляється в більшій спрямованості психічної сфери людини (почуттів, інтересів) на зовнішній світ, ніж на себе. Екстраверсія протилежна інтроверсії.

Емансипація – процес та результат здобуття людиною особистісної незалежності. В психології в основному йдеться про дитячу емансипацію (психологічне відокремлення дитини від значимих дорослих) та гендерну (здобуття особистісної незалежності жінок від чоловіків чи навпаки).

Ембріональна фаза розвитку людини – другий відрізок пренатального (внутрішньоутробного) розвитку, що починається з 2 тижнів від зачаття і триває до кінця 2-го місяця, під час якого зародок за короткий термін відтворює основні етапи філогенезу і, формуючи спадкові ознаки, набуває специфічно людського вигляду.

Емоції – психічне відображення у формі безпосереднього переживання значимості діють на людину явищ і ситуацій. Емоції проявляються через відношення людини до навколишнього світу, переживання з приводу проявів, задоволення або незадоволення потреб.

Емпатіярозуміння, усвідомлення та прийняття емоційного стану, почуттів, ставлень іншої людини (проникнення в в його переживання), виявляється як співпереживання, співчуття і співдія.

Емпіричні методице дослідні методи одержання наукових знань. До цієї групи відносяться: спостереження і самоспостереження, експериментальні методи, психодіагностичну методи (тести, анкети, запитальники, соціометрія, інтерв’ю і бесіда), аналіз процесів і продуктів діяльності (учнівських робіт різного роду), біографічні методи (аналіз подій життєвого шляху людини, документації, свідчень і т. д.), методи активного соціально-психологічного навчання.

Еталони-зразки етичні — емоційно-когнітивні узагальнення щодо способів поведінки; відображають певну сферу життя дитини та містять у собі суспільну оцінку і емоційне ставлення.

Етнічна психологія (етнопсихологія) — вивчає механізми групової психології етнічних спільнот, стосунки між цими спільнотами.

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Яндекс

Добавить комментарий