Последнее обновление: 01.01.2017 в 20:10
Подпишись на RSS
rss Подпишитесь на RSS, чтобы всегда быть в курсе событий.

Комментарии

Присоединяйтесь к обсуждению
  • благоустроитель: За статью премного благодарен, все по делу, достаточно много кто это использует
  • бобр: Было бы интересно узнать поподробнее
  • Интерны 2014: когда-нибудь увижу нечто подобное и на своем блоге
  • стилист: Спасибо за статью оказалась очень полезной.
  • необычный: полностью поддерживаю, такие же мысли были.

Необхідно розрізняти поняття “научіння”, „учіння” та „навчання” за змістом та за різної психологічною природою процесів їх перебігу як діяльності. Поделиться в соц. сетях Нравится

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Яндекс

Власова О.І. Педагогічна психологія: Навч посібник —К.: Либідь, 2005. — 400 с. Поделиться в соц. сетях Нравится

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Яндекс

9 Июль 2013

Сексуальне насильство та його наслідки для дітей (Бочкор Н.П., Шевченко Л.О.)

“Зелені кімнати”: психологічні особливості організації роботи з дітьми / Н.П. Бочкор, О.М. Цільмак, О.В. Швед та ін. – К.: ТОВ Агентство “Україна”, 2012. – 112 с. (С. 5-8).

IMG_1837Сексуальне насильство щодо дитини — це взаємодія між дитиною та старшою за неї або дорослою людиною, де дитина використовується як об’єкт задоволення сексуальних потреб старшої за неї особи.

Сексуальне насильство над дитиною є латентним явищем. Діти та батьки дітей, які пережили сексуальне насильство, зазвичай не розповідають про те, що сталося, і не повідомляють про злочин у відповідні служби. На тему сексуального насильства важко говорити навіть фахівцям, які працюють з дітьми. Розповідь дитини про сексуальне насильство, яке над нею вчиняли, — тяжке випробування для тих, кому доводиться це вислуховувати.

Не меншим, а набагато складнішим випробуванням це є і для самої дитини.

Розповідати про те, що сталося, дитині складно через цілу низку тих відчуттів, які її при цьому охоплюють:

• перш за все, це відчуття страху, адже дитина вірить усьому, що обіцяє зробити насильник (вижене з дому, скривдить когось із рідних чи друзів, уб’є улюблену собаку тощо);

• низька самооцінка (дитина часто вважає, що якщо це відбувається з нею, а з іншими дітьми — ні, це означає, що вона на це заслуговує);

• почуття провини ( діти часто відчувають провину за те, наприклад, що недостатньо захищалися чи їх поведінка якимось чином провокувала насильника);

• відчай (дитина може думати, що ніхто їй не повірить і не зможе допомогти, буде тільки гірше);

• сором (дитина може боятись того, що близькі люди розсердяться чи відвернуться від них, коли дізнаються);

• заперечення (дитина може виправдовувати насильника тим, що він чи вона насправді не скривдили її сильно);

• любов (як відомо, значний відсоток випадків сексуального насильства над дітьми вчиняють їх рідні та близькі, до яких діти відчувають любов та прив’язаність).

Маленькі діти дивляться на дорослих як на всемогутніх та всезнаючих людей. Тому вони можуть вважати, що дорослі знають про сексуальне насильство, яке над ними вчиняє: насильник, отже так і маж бути.

На думку Н.К. Асанової1, будь-яка форма жорстокого поводження з дитиною — це перш за все психологічна травма, яка зачіпає всі сфери життя дитини — фізіологічну, інтелектуальну, особистісну, міжособистісних стосунків та соціальної компетентності. Наслідком цих порушень є формування в сім’ї, де сталося насильство над дитиною, специфічних життєвих сценаріїв, які можуть мати глибокі наслідки для майбутнього дитини. У багатьох дітей, котрі зазнали насильства, можуть розвиватися неврози, алергічні захворювання, а також захворювання шлунково-кишкового тракту. Але найважчим наслідком насильства, пережитого в дитячому віці, є формування травмованої особистості, яка характеризується цілим комплексом психологічних особливостей. Їх нескладно розпізнати: низька самооцінка, неспроможність добиватися успіху і будувати продуктивні стосунки. В одних жертв наслідки насильства можуть проявлятися в агресії, жорстокості, схильності до саморуйнування, в інших — у безсиллі, невпевненості в собі, своїх силах, страхах.

За даними науковців та медичних працівників2, сексуальне насильство призводить до:

• травматичних стресових реакцій (безсоння, страх, поганий апетит, хвилювання, тик, розлад шлунку, поява енурезу/енкопрезу, нічні жахи);

• нервово-психічних (гіперсексуальність, депресія та суїцидальна поведінка, порушення статевої ідентифікації, розвиток шизофренії);

• психосоматичних хвороб (хронічні болі в низу живота, дерматити, головні болі та інше);

• ушкодження генітальної/анальної ділянок; інфікування ВІЛ/ СНІД та іншими ХПСШ, інфекціями сечовивідних шляхів;

• вагітності/аборту;

• вживання наркотиків, алкоголю, клею або інших хімічних речовин;

• психологічних порушень (страх, низька самооцінка, безнадія, агресія, імпульсивність у поведінці, жорстокість, крадійство);

• тяги до флірту, поведінки, що провокує секс;

• поганого навчання (втрата інтересу до навчання, занять у секціях, погана концентрація, погана пам’ять, недисциплінованість);

• змішуванні понять любові та сексу;

• появи підозри та недовіри до дорослих тощо.

Крім короткочасних наслідків можливі й довготривалі, серед яких:

• порушення фізичних та емоційних кордонів протягом життя;

• порушення тілесної експресії, стилю рухів;

• сексуалізація поведінки;

• поведінкові розлади: мастурбація, підвищена цікавість до питань сексу, показ геніталій, агресивна сексуальна поведінка, асоціації «любов — біль» і т. ін.;

• домінування таких психологічних станів, як ненависть, страх, залежність, депресія.

Як показує практика фахівців, що працюють з дітьми, які постраждали від сексуального насильства, ці діти є групою ризику щодо втягнення в злочинну діяльність, у проституцію, виготовлення дитячої порнографії, а також нерідко мають прояви девіантної поведінки. Також частим наслідком сексуального насильства є потрапляння дитини в залежість від алкоголю чи наркотиків.

Психотерапевт Н.В. Тарабрина3 зазначає, що дуже важливо розглядати наслідки насильства, пережитого дитиною, враховуючи її вікові особливості. У різні періоди життя реакція на подібну психологічну травму може проявлятися по-різному. Найбільш загальними симптомами, залежно від віку дитини, є:

• для дітей до 3 років – страхи, сплутаність почуттів, порушення сну, втрата апетиту, в поведінці відзначаються агресія, страх перед чужими людьми, потяг до сексуальних ігор;

• для дошкільнят – тривога, боязкість, сплутаність почуттів, почуття провини, сорому, огиди, почуття безпорадності, зіпсованості; в поведінці відзначаються регресія, відстороненість, агресія, сексуальні ігри, мастурбація;

• для дітей молодшого шкільного віку — амбівалентні почуття стосовно дорослих, труднощі у визначенні сімейних ролей, страх, почуття сорому, огиди, зіпсованості, недовіри до всього; в поведінці відзначаються відстороненість від людей, порушення сну, апетиту, агресивна поведінка, відчуття «брудного тіла», мовчазність або несподівана балакучість, сексуальні дії з іншими дітьми;

• для дітей 9 — 13 років – те ж, що й для молодшого шкільного віку, а також депресія, почуття втрати відчуттів; у поведінці відзначаються ізоляція, намагання маніпулювати іншими дітьми з метою отримання сексуального задоволення, суперечлива поведінка;

• для підлітків 13 — 18 років – відраза, сором, провина, недовіра, амбівалентні почуття по відношенню до дорослих, сексуальні порушення, несформованість соціальних ролей і своєї ролі в родині, почуття власної непотрібності; в поведінці відзначаються спроби суїциду, втечі з дому, агресивна поведінка, уникнення тілесної та емоційної інтимності, непослідовність і суперечливість поведінки4.

Всі ці особливості важливо знати і враховувати під час проведення допиту дитини, яка постраждала від сексуального насильства.

 

1 Воспитательная программа по предупреждению насилия над детьми. Руководство для родителей и воспитателей / под ред. Н.К. Асановой, М., 1997

2 Психолого-педагогічна реабілітація дітей, вилучених із секс-бізнесу / за ред. Петращук О.П. та Цушка І.І. — K. : Ніка-Центр, 2003. — 248 с. ; Психологічна реабілітація дітей, які зазнали комерційної сексуальної експлуатації. Самовчитель для спеціалістів / Сгеф.іпі Дім.іш Колін Коїеріл. — К. : 2004. — 64 с.

3 Тарабрина Н.В. Практикум по психологии посттравматического стресса — СПб: Питер, 2001. — 272 с: ил. — (Серия «Практикум по психологии»).

4 Тарабрина Н.В. Практикум по психологии посгграпмагического стресса 2001. — 272 с: ил. — (Серия «Практикум по психологии»).

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Яндекс



Комментирование закрыто.

ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫЙ САЙТ
Освітній психологічний сайт містить корисну інформацію (статті, методички, тести) для всіх, хто навчається та цікавиться психологією
Любое использование материалов сайта разрешено только с указанием активной ссылки на источник http://psichology.com.ua

Архивы

Счетчик

Статистика сайта