Тема № 6. Вчимося безконфліктно спілкуватися

Дьоміна Г.А. Психолого-педагогічний розвиток особистості майбутнього сім’янина: Методичні рекомендації для роботи практичних психологів. – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2008. – 70с.

Другий блок “Вчимося безконфліктно спілкуватися”. Тема № 6. (100 хв.).

Мета: ознайомити з основними принципами та механізмами спілкування та сформувати навички ефективної взаємодії, розвинути почуття взаємної підтримки та довіри.

Завдання: навчити відчувати, розуміти партнера та довіряти йому; підкріпити почуття довіри до навколишнього світу.

Необхідний матеріал: апельсин або м’ячик, 2 широкі ковдри; письмове приладдя, дошка.

 

Зміст заняття:

І. Привітання.

1. Гра Струм (1 хв.) (див. заняття 1).

2. Уточнення самопочуття кожного учасника (5 хв.).

ІІ. Вправи для емоційної розминки.

1. Знайомство.

Вправа “Перетворення” (5 хв.) [9], [18].

Мета: згуртувати групу; сформувати позитивний настрій на спільну роботу; надати можливість членам групи виразити себе через асоціації, підкреслюючи елементи подібності.

Учасники сидять на стільцях колом. Тренер пропонує учасникам завершити кілька речень: “Якби я був явищем природи, то був би…”, “ Якби я був моїм улюбленим предметом, то був би…”. Усі відповідають по черзі.

Так само тренер може запропонувати ще кілька речень, замінюючи ключове слово, яким є узагальнююча категорія (книга, їжа, енциклопедія, вид транспорту тощо). Знову відповіді різні, але всі вони стосуються однієї категорії. Наприкінці вправи тренер підкреслює, що всі відповіді належать до спільних категорій, тобто всі учасники – особистості, але вони подібні один до одного.

2. Оголошення тренером теми та мети заняття.

3. Емоційна розминка.

Вправа “Передай апельсин” (10 хв.) [2].

Мета: навчити відчувати, розуміти та довіряти партнеру, сформувати позитивний настрій на спільну роботу.

Група ділиться на 2 команди, які стають у 2 шеренги, одна напроти одної. Гравці в кожній команді від першого до останнього повинні передати якусь круглу річ (апельсин, м’ячик). При цьому можна користуватися тільки підборіддям чи плечем. Руками собі допомагати не можна. Якщо річ падає на підлогу, усе починається з початку. Вправа вважається завершеною, коли якась команда першою справиться із завданням.

Обговорення відчуттів та переживань: (підвести учнів до того, що для досягнення кращого результату під час взаємодії необхідно довіряти один одному).

Вправа “Розплутування змії” (10 хв.) [16].

Мета: сприяти зближенню та згуртуванню групи через тісний фізичний контакт.

Учасники встають. Тренер пропонує одному з них якийсь час побути у коридорі. Іншим дає таку інструкцію: “ Візьмімося за руки так, щоб у нас вийшов ланцюг. Цей ланцюг зображує змію, а два крайніх учасники – її голову та хвіст. Як це часто буває, змія згортається у всілякі кільця – заплутується. Давайте і ми заплутаємося”. (Тренер допомагає “змії” заплутатися, надаючи ініціативу заплутування голові. Під час заплутування можна переступати через зімкненні руки, підлазити під них. Наприкінці заплутування і голова, і хвіст змії можуть сховати свої вільні руки, але братися за руки вони не можуть.)

Коли змія заплуталася, тренер запрошує одного учасника, який знаходився за дверима, і пропонує йому розплутати змію. При цьому можна повідомити, що в неї є голова і хвіст.

Обговорення відчуттів та переживань.

ІІІ. Групова взаємодія.

Вправа “Човник” (20 хв.) [7].

Мета: зміцнити почуття довіри до навколишнього світу.

Усі учасники діляться на групи. Потім стають у коло, міцно тримаючи за край широку ковдру. По черзі учні лягають у середину імпровізованого “човника”, де можуть розслабитися і відчути себе на хвилях моря. Підгрупи обережно підіймають “човник” і плавно гойдають. Кожен учасник має побудувати усередині “човника”, його завдання – максимально розслабитись, довіритись “хвилям”.

Обговорення відчуттів, вражень та переживань: наскільки вдалося порозумітися і що цьому сприяло.

Вправа “Падіння на руки” (20 хв.) модифікована вправа [2], [5].

Мета: навчити довіряти іншій людині.

Одна людина падатиме, а інша – ловитиме. Якщо ви ловите, то ледь присядьте на відстані приблизно 90 см позаду свого партнера, щоб попередити падіння до того, як він торкнеться підлоги. Якщо ви падаєте, станьте спиною до свого партнера, закрийте очі, розслабтеся і падайте на руки партнера. Намагайтеся не підстраховувати себе під час падіння. Падати слід не переступаючи ногами і не намагаючись уникнути падіння. Зверніть увагу на свої почуття, коли готуєтесь падати чи ловити. У кожного має бути кілька спроб падати на руки різних партнерів і у більшості, по можливості, ловити.

Обговорення: “Що ви відчували, коли падали та коли ловили? Чи підстраховувалися ви, коли падали? Чому? Яке відношення ця вправа має до довіри?”

Вправа “Віримо в довіру” (15 хв.) ідея [15].

Мета: виділити та пояснити, якими якостями має володіти людина, щоб ми змогли їй довіритися.

Тренер пропонує учням написати 5 рис характеру, якими має володіти людина, щоб їй довіряли. Наприклад, це можуть бути: відвертість, чесність, вірність, вміння сприймати і розуміти інших тощо.

Розподіл учнів на групи по 5-6 осіб. Тренер пропонує учням назвати один одному та обміркувати риси, які вони написали на аркушах паперу, та спільно виділити дві найважливіші, якими, на їхню думку, має володіти людина, щоб їй можна було довіряти (названі риси тренер записує на дошці).

Тренер пропонує провести мозковий штурм (тобто давати будь-яку ідею, яка спадає на думку; не оцінювати її як погану чи гарну; не обговорювати, не обмірковувати ідеї; придумувати якомога більше ідей) і сказати якнайбільше слів, якими можна описати людей, котрі викликають нашу довіру (записує на дошці). Коли учні вже не можуть запропонувати жодного слова, тренер має доповнити список словами, які вони, можливо, пропустили.

Обговорення: “Які риси не дозволяють довірятися людині? Що відбувається, коли людина, якій ви довіряєте, говорить або робить щось недобре щодо Вас. Що в такому випадку ви відчуваєте?”

Тренер повинен підвести учнів до того, що в результаті цієї вправи вони почали задумуватися, кому достатньо довіряють, на кого можуть “покластися”.

ІV. Підбиття підсумків. (10 хв.).

Висловлювання учасників по черзі щодо своїх відчуттів, вражень, побажань тренеру і групі.

V. Прощання.

Вправа Посмішка по колу (5 хв.) (див. заняття 1).

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Яндекс

Добавить комментарий