Дьоміна Г.А. Психолого-педагогічний розвиток особистості майбутнього сім’янина: Методичні рекомендації для роботи практичних психологів. – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2008. – 70с.
П’ятий блок “Вольова саморегуляція”. Тема № 16. (95 хв.).
Мета: актуалізувати наполегливість, вольову саморегуляцію та підвищити рівень самовладання в конфлікті.
Завдання: розвинути навички самоаналізу та саморегуляції поведінки; проаналізувати типові причини виникнення конфліктів; актуалізувати конструктивні засоби взаємодії; стимулювати процес саморозвитку.
Необхідний матеріал: м’яч, аркуші паперу, ручки, дошка.
Зміст заняття:
І. Привітання.
1. Гра “Струм” (1 хв.) (див. заняття 1).
ІІ. Оголошення тренером теми та мети заняття.
ІІІ. Групова взаємодія.
Вправа “Стратегії” (35 хв.) [2].
Мета: навчити впізнавати і свідомо обирати певний спосіб поведінки у конфлікті у відповідності до ситуації.
1. Група ділиться на пари. Один із партнерів сідає на стілець, інший стає перед ним. Вони торкаються один одного долонями рук. Їхнє завдання – зафіксувати свій внутрішній стан під час вправи. Той, хто стоїть, тисне на долоні партнера, а інший чинить опір (тривалість 30 сек.). За командою “стоп” учні міняються місцями, і вправа повторюється.
Обговорення. Звернути увагу на те, що в конфліктних ситуаціях люди почувають себе дискомфортно, коли на них тиснуть словами, інтонацією. Не дивно, що багато людей намагається уникнути конфлікту. Їхній девіз: “Ніхто не виграє у конфлікті, тому я залишу його”. Цей вид поведінки називається “уникання”. Тренер нагадує учням стратегії поведінки в конфлікті за методикою К. Томаса: конкуренція, уникання, компроміс, співробітництво, пристосування (заняття №7).
Під час обговорення результатів роботи на дошці заповнюють схему позицій партнерів у спілкуванні і визначають ведучу стратегію поведінки в конфлікті (див. схему нижче).
| Конкуренція Уникання |
Співробітництво Пристосування |
|
| Компроміс | ||
— При якій поведінці в конфлікті партнер “тисне”?
— При якій поведінці в конфлікті партнер може відчути себе “роздавленим”, переможеним?
— Яка поведінка в конфліктній ситуації вважається найкращою для обох партнерів?
2. Тренер ділить групу на 4 підгрупи. Кожна з них обирає одну картку з назвою одного із основних способів поведінки в конфлікті і відповідним девізом. Зміст текстів на картках:
| Конкуренція: “Щоб я переміг, ти повинен програти”. |
| Пристосування: “Щоб ти виграв, я повинен програти”. |
| Компроміс: “Щоб кожен із нас щось виграв, кожен із нас повинен щось програти”. |
| Співробітництво: “Щоб виграв я, ти повинен теж виграти”. |
Протягом 15 хв. кожна підгрупа повинна обговорити, підготувати і продемонструвати конфліктну ситуацію, в якій показується певний вид поведінки. Через 15 хв. – демонстрація результатів. Вони називають девіз, отриманий як завдання.
Обговорення емоційних станів, почуттів: “Чи відповідає девіз заявленому способу поведінки? Які причини спонукають людей обирати такий спосіб поведінки в конфлікті? Який спосіб найконструктивніший для взаємостосунків?”
Вправа “Випускний вечір” (40 хв.) [2].
Мета: закріпити вміння учнів щодо оптимальної поведінки в конфлікті.
1. Учасники діляться на 4 підгрупи.
Інструкція тренера: “Завтра відбудеться зустріч орггрупи з підготовки випускного вечора для старшокласників. Там будуть члени батьківського комітету класу, класні керівники, вчителі і працівники школи, які беруть участь у підготовці свята, запрошені та старшокласники, точніше, їхні представники. Природна відмінність інтересів сторін (наприклад, щодо тривалості вечора) може призвести до конфлікту.
Отже, ми маємо 4 підгрупи, кожна з яких виступає відповідно від імені батьків, класних керівників, вчителів, учнів. Ваше завдання: з’ясувати в обговоренні, а потім записати в три колонки таблиці інтереси, проблеми і пропозиції тієї групи учасників зустрічі, яких ви представляєте. Запис у колонці “Інтереси” відповідає на запитання “Чому?”, “Проблеми” – “Що?”, “Пропозиції” – “Як?”.
Після обговорення тренер повинен перевірити, чи обрано представника для висвітлення результатів.
На дошці тренер фіксує результати роботи груп за запитаннями: “У чому полягають інтереси? Які проблеми обговорюватимуться?”
Пропозиції зачитують, фіксують на дошці. Слід звернути увагу на ті інтереси і потреби, які в різних сторін збігаються. Наприклад: гарантувати безпеку, створити гарний настрій. Доречними тут будуть запитання: “Які проблеми буде вирішувати найлегше? Які – найважче? З чим це пов’язане?”.
2. Група поділяється на 3 підгрупи: “вчителі”, “батьки”, “учні”. Кожна готується до переговорів про організацію випускного вечора, які розпочнуться через 15 хв. Завдання підгрупи на цьому етапі формулюється так: “Знайти спільні інтереси сторін. Підготувати пропозиції”. Після підготовки тренер роздає учасникам картки із завданням, попереджує, що завдання слід тримати в таємниці до кінця вправи.
Зміст карток:
Твоє завдання: з’ясувати точку зору того, хто говорить, щоб краще зрозуміти його (4 шт.).
Твоє завдання: виділити проблему і спрямовувати хід обговорення до неї (4 шт.).
Твоє завдання: у будь-якій ситуації намагатися захопити ініціативу в розмові (2 шт.).
Твоє завдання: знаходити спільне в точках зору сторін і показувати це спільне всім учасникам переговорів (3 шт.).
Твоє завдання: переводити розмову на зовсім сторонню тему, що не стосується обговорюваної проблеми (2 шт.).
Твоє завдання: підкреслювати спільні інтереси сторін у переговорах (2 шт.)
Твоє завдання: вибрати незвичайний для тебе спосіб спілкування і дотримуватися його (3 шт.).
Твоє завдання: уважно слухати того, хто говорить, і повторювати його головну думку своїми словами так, як її зрозумів (5 шт.).
Група протягом 25-30 хв. веде переговори щодо підготовки вечора, дотримуючись своїх ролей. Після переговорів учасники намагаються відгадати “таємні завдання” інших.
Обговорення відчуттів, переживань, емоцій: “Що допомагало (заважало) досягти домовленості?”
Кожен оцінює ефективність переговорів за 5-бальною шкалою. Результати порівнюють, “таємні завдання” розкривають, обговорюють.
Вправа на зняття напруги “Повітряна кулька” (5 хв.).
Мета: навчити знімати напругу.
Набираємо багато повітря в легені, у щоки. На 2 секунди затримуємо подих, відчуваючи напругу. Потім розтягуємо губи до вузької щілини та дуже повільно випускаємо повітря зі звуком “С-с-с” і демонструємо це рухами. Зверніть увагу на те, як зникає напруга.
ІV. Підбиття підсумків. (10 хв.).
Висловлювання учасників по черзі щодо своїх відчуттів, вражень, побажань тренеру і групі.
V. Прощання.
Вправа “Посмішка по колу” (4 хв.) (див. заняття 1).