Принципи та організаційні моделі діяльності психологічної служби системи освіти (Панок В.Г.)

Панок В.Г. Принципи та організаційні моделі діяльності психологічної служби системи освіти // Психолог № 38-39 (374-375), жовтень, 2009., С.3-11.

IMG_1839Діяльність психологічної служби системи освіти базується на низці принципів та баченні її місії і завдань. Базові принципи організації психологічної служби такі:

Доступність психологічних і соціально- педагогічних послуг для всіх учасників навчально-виховного процесу закладу освіти. Це передбачає побудову таких організаційних моделей психологічної служби, які могли б забезпечити надання психологічної і соціально-педагогічної допомоги учням, студентам, батькам і педагогічним працівникам незалежно від віку, раси, релігії, національності, майнового чи соціального статусу, місця проживання, типу навчального закладу, рівня розумового та фізичного розвитку.

Принцип науковості означає, що вся діяльність психологічної служби ґрунтується на основі наукових підходів, науковій методології і засадах наукової психології. Методи, методики і технології у діяльності фахівців психологічної служби мають бути науково обґрунтованими, валідними і надійними. Неприпустиме застосування позанаукових, містичних, релігійних, окультних та інших методів і методик, що не пройшли наукової експертизи. Отже, використання в роботі телепатії, астрології, соціоніки, біоенергетики тощо — неприйнятне.

Принцип розвитку передбачає не тільки розвиток об’єктів психологічного впливу (учнів, студентів, батьків і викладачів), але й удосконалення системи управління, методичного забезпечення, мережі закладів психологічної служби. Потребу покращити організаційну структуру психологічної служби зумовлюють дві групи причин. Перша — зовнішні впливи. Це — необхідність реформувати галузі освіти, соціально-економічне середовище, в якому відбувається навчання і виховання молоді, законодавчі, організаційні та економічні умови діяльності системи освіти. Друга — внутрішні. Це — розвиток мережі психологічної служби, рівень кваліфікації та професіоналізму її працівників, логіка і результати соціально-психологічного супроводу навчально-виховного процесу. Для цього можна застосовувати творчі методи і методики роботи, перейти від клієнтської моделі соціально-психологічного забезпечення до розвиткової, що дозволить глибше зрозуміти тенденції психічного і соціального розвитку учасників навчально-виховного процесу та їхні взаємини.

Комплексність і системність у наданні соціальної та психологічної допомоги означає, що в діяльності психологічної служби мають бути поєднані вузька спеціалізація (у сфері проблемного поля — дошкільники, профілактика девіантної поведінки у підлітків, профілізація навчання у старшокласників, робота з батьками учнів; у сфері методології — гештальт-терапія, позитивна терапія тощо) з певною універсальністю спеціалістів. Поєднання в єдиному технологічному процесі універсальності зі спеціалізацію фахівців забезпечить, на наш погляд, реалізацію завдань діяльності психологічної служби загалом.

Міждисциплінарність у наданні психологічної та соціально-педагогічної допомоги означає, що у технологіях організації соціального і психологічного супроводу учасників навчально-виховного процесу потрібно поєднати не тільки психологічні і соціально- педагогічні методи, а й методи інших, суміжних наук, — соціології, педагогіки, дефектології, дидактики, фізіології та ін.

Структурність і цілісність. Цей принцип передбачає функціонування в освітній галузі єдиної психологічної служби з чіткою структурою, підпорядкуванням і координацією взаємодії окремих її елементів. Він не суперечить різноваріантності організації підрозділів служби на місцях, але конституює службу як єдину систему, що має єдину мету і завдання, методи і підходи до надання психологічної допомоги. У діяльності психологічної служби системи освіти застосовують єдині підходи, узгоджену методологію, єдині стандарти до оцінки роботи окремих підрозділів і спеціалістів.

Принцип забезпечення професійної підтримки і допомоги спеціалістам психологічної служби. Структурно і функціонально психологічна служба має бути вибудувана таким чином, щоб кожен окремий фахівець відчував методичну підтримку і психологічну допомогу чи то у вигляді супервізії або інтервізії, чи то у вигляді навчальних семінарів і тренінгів. Важливою формою професійної підтримки є методичні об’єднання спеціалістів служби за окремими напрямками роботи.

СТРУКТУРА ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ СИСТЕМИ ОСВІТИ

Вітчизняна система освіти має глибокі традиції в організації діяльності освітніх установ та в управлінні їхньою роботою. Особливістю нашої системи освіти є чітка структура і підпорядкування як по адміністративній лінії, так і по методичній. Це зумовлено низкою історичних та соціально- економічних причин.

Адміністративна вертикаль передбачає призначення і звільнення керівників, визначення бюджету та фінансовий менеджмент, атестацію спеціалістів, звітність. В останні роки у цьому напрямку здійснено чимало реформ, які наблизили систему освіти до демократичних умов освітнього менеджменту. Зокрема, розширено функції та повноваження батьківського й учнівського самоврядування, призначення і звільнення керівників здійснює місцева влада, фінансування освіти відбувається за принципом солідарності — через поєднання коштів центрального і місцевих бюджетів.

Що ж до методичного керівництва, запровадження стандартів змісту освіти, планування навчально-виховного процесу у закладах освіти, критеріїв оцінки ефективності навчання, то місцеві органи управління освітою мають приблизно 20 % повноважень для зміни навчальних планів і програм. Очевидно, що такий стан освітнього менеджменту відповідає сучасному розвитку нашого суспільства як в економічних, так і в духовних аспектах.

Вибудовуючи принципи та структуру організації соціально-психологічного забезпечення освітнього процесу, ми виходили з того, що:

  • психологічна служба має ґрунтуватися на принципах, наведених вище;
  • структура методичного супроводу і підпорядкування має бути чіткою та єдиною для всієї країни, але передбачати при цьому врахування місцевої специфіки і творчого пошуку управлінців і психологів у вдосконаленні організаційних форм і методів;
  • адміністративно психологічна служба має бути однозначно прив’язаною до структури управління освітою як на центральному, так і на місцевому рівнях;
  • практичного психолога і соціального педагога закладу освіти потрібно прирівняти до основних працівників — у заробітній платі, відпустках, питанні педагогічного стажу тощо;
  • основною структурною одиницею психологічної служби мають бути районні (міські) методичні центри, які забезпечуватимуть повною мірою всі завдання і напрямки діяльності психологічної служби в системі освіти.

Психологічна служба системи освіти — це сукупність закладів, установ, підрозділів і посад, що входять до єдиної субординативної системи (як частини загальної системи), основу якої складають фахівці у галузі практичної (прикладної) психології та соціальної педагогіки.

Основною метою функціонування психологічної служби системи освіти є підвищення ефективності навчально-виховного процесу шляхом його індивідуалізації та, одночасно, захист соціального і психічного здоров’я всіх його учасників через застосування методів і технологій практичної психології та соціальної педагогіки.

Психологічна служба системи освіти є складовою державної системи охорони фізичного і психічного здоров’я молодих громадян України і діє з метою виявлення та створення оптимальних соціально-психологічних умов розвитку й саморозвитку особистості.

Служба забезпечує своєчасне і систематичне вивчення психофізичного розвитку дитини, мотивів її поведінки і діяльності з урахуванням вікових, інтелектуальних, фізичних, статевих та інших індивідуальних особливостей, створення психологічних умов для саморозвитку та самовиховання, сприяє виконанню навчальними закладами освітніх і виховних завдань.

Психологічна служба керується Конституцією України, Декларацією прав людини, Конвенцією про права дитини, Законами України про освіту, чинним законодавством України, «Положенням про психологічну службу системи освіти України», Етичним кодексом психологів України.

Діяльність служби в системі освіти України забезпечують практичні психологи, соціальні педагоги, консультанти психолого-медико-педагогічних консультацій, методисти, які мають вищу спеціальну освіту. За своїм статусом працівники служби належать до педагогічних працівників і, відповідно до чинного законодавства, мають усі права і гарантії, передбачені для них.

Основні завдання психологічної служби системи освіти України полягають у:

  • підвищенні ефективності навчально-виховного процесу на основі практичного застосування новітніх досягнень психологічної науки і соціальної педагогіки;
  • захисті психічного здоров’я та суверенітету особистості всіх учасників навчально-виховного процесу, підвищенні їхньої психологічної культури;
  • сприянні повноцінному особистісному, соціальному та інтелектуальному розвитку молоді на кожному віковому етапі в усіх типах навчальних закладів;
  • створенні психологічних і соціально-педагогічних умов для формування у вихованців мотивації до самовиховання і саморозвитку;
  • забезпеченні індивідуального підходу до кожної людини на основі її психолого-педагогічного вивчення, соціально-педагогічної та психологічної підтримки формування зрілої, соціально компетентної особистості;
  • профілактиці і корекції відхилень в інтелектуальному, соціальному й особистісному розвитку всіх учасників навчально-виховного процесу.

Основними видами діяльності психологічної служби системи освіти є:

  • діагностика — психологічне обстеження учнів і студентів, їхніх груп та колективів, моніторинг змісту й умов індивідуального розвитку учнівської та студентської молоді, визначення причин та особистісних проблем, що ускладнюють їхній розвиток і навчання;
  • корекція — проведення психолого-медико-педагогічних заходів на усунення відхилень у психофізичному та індивідуальному розвитку і поведінці, схильності до залежностей та правопорушень, подолання різних форм девіантної поведінки, формування соціально корисної життєвої перспективи;
  • реабілітація — надання психолого-педагогічної допомоги дітям, підліткам, молоді, які опинилися у кризовій або складній життєвій ситуації задля адаптації та повернення до звичайних умов навчання і життєдіяльності;
  • профілактика — своєчасне запобігання відхиленням у психофізичному розвитку та становленні особистості, стосунках із людьми, конфліктним ситуаціям у навчально-виховному процесі тощо;
  • прогностика — розробка, апробація і застосування моделей поведінки групи та особистості у різних умовах та життєвих ситуаціях, визначення тенденцій розвитку груп, міжгрупових взаємин та освітньої ситуації у регіоні;
  • проектування — визначення змісту, напрямків та психолого-педагогічних методів стимулювання індивідуального розвитку учнів і студентів, їхніх груп і колективів, складання на цій основі життєвих планів, проектів розвитку колективу та групи.

Діяльність психологічної служби системи освіти реалізується у трьох основних напрямах:

  • науковому — вивчають закономірності психічного розвитку і формування особистості молодої людини для розробки методів і методик професійного застосування психологічних знань в умовах сучасної школи;
  • прикладному (методичному) — соціально- психологічне забезпечення процесу навчання і виховання через розробку методик і технологій роботи практичних психологів і соціальних педагогів, зокрема — укладання навчальних програм, підручників, професійну підготовку і підвищення кваліфікації фахівців;
  • практичному — власне робота психологів, соціальних педагогів у навчальних закладах за переліченими вище напрямами.

Управління психологічною службою системи освіти здійснюють за двома лініями: адміністративною і методичною. Отже, кожен працівник і підрозділ служби мають подвійне підпорядкування: адміністративно — керівнику закладу або установи освіти відповідного рівня (директору школи, ректору вищого навчального закладу, завідувачу районного відділу освіти, начальнику обласного управління освітою) та методично — керівнику психологічної служби району (міста), області.

Психологічна служба системи освіти України має чотири рівні:

  • Український НМЦ ППіСР як головна організація, що забезпечує методичне керівництво і розробляє стратегію розвитку служби;
  • Навчально-методичний кабінет (центр) в Автономній Республіці Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти;
  • районні (міські) навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти або методисти районних (міських) методичних кабінетів управлінь (відділів) освіти з психологічної служби;
  • практичні психологи і соціальні педагоги навчальних закладів усіх типів та підрозділи психологічної служби у вищих навчальних закладах III—IV рівнів акредитації.

Науково-методичне керівництво психологічною службою системи освіти здійснює УНМЦ ППіСР, підпорядкований Міністерству освіти і науки України та Академії педагогічних наук України.

Навчально-методичний кабінет (центр) в Автономній Республіці Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти створюють місцеві органи виконавчої влади. Вони підпорядковані засновнику з усіх питань діяльності, а у частині науково-методичного забезпечення — Українському науково-методичному центру практичної психології і соціальної роботи.

Навчально-методичний кабінет (центр) в Автономній Республіці Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти можуть бути створені як структурні підрозділи закладів післядипломної педагогічної освіти або при Міністерстві освіти і науки Автономної Республіки Крим, Головному управлінні освіти і науки Київської міської державної адміністрації, управліннях освіти і науки обласних та Севастопольської міської державної адміністрації, або як юридичні особи.

ОРГАНІЗАЦІЙНІ МОДЕЛІ ДІЯЛЬНОСТІ ПСИХОЛОГШНОЇ СЛУЖБИ

На рівні області (АР Крим, міст Києва і Севастополя)

До структури психологічної служби системи освіти області входять: обласний ЦППіСР, психологічна служба закладів профтехосвіти, психологічні служби вищих навчальних закладів І—II рівнів акредитації, районні (міські) психологічні служби, психологічні служби закладів освіти обласного підпорядкування (позашкільні навчальні заклади, спеціальні навчальні заклади та ін.) та психологічні служби Вишів III—IV рівнів акредитації. Обласна психологічна служба забезпечує всі напрямки і види роботи психологічної служби системи освіти.

Усі зазначені структурні одиниці психологічної служби системи освіти області мають подвійне підпорядкування: адміністративно — відповідним керівникам закладів і установ освіти, методично — обласному ЦППіСР. Обласний центр адміністративно підпорядкований начальнику обласного управління освіти і науки або його заступнику, методично — Українському науково-методичному центру практичної психології і соціальної роботи.

Перша модель. Вона застосовується там, де психологічна служба ще недостатньо розвинута, а її організаційна структура — на початковому етапі (Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Харківська та інші). Обласний центр є структурним підрозділом обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (ОІППО). До його складу входять 3—4 методисти.

Аналіз ситуації розвитку психологічної служби в областях показує, що ця модель, яка була історично першою, поступово відходить, поступаючись місцем другій.

Друга модель. Центр є самостійною організацією, що має статус навчально-методичного центру з усіма правами юридичної особи. Підпорядкований він обласному управлінню освіти і науки. Директор (завідувач) центру є керівником психологічної служби області. Так організовані психологічні служби Донеччини, Сумщини, Чернігівщини. Штат працівників таких центрів сягає ЗО осіб.

Останнім часом помітні тенденції переходу управління психологічною службою саме до другої моделі.

Третя модель — так звані об’єднані центри. Вони подібні до центрів другої моделі, але у своїй структурі мають ще обласну психолого-медико-педагогічну консультацію (ПМПК). Досвід роботи за третьою моделлю є у Вінницькій і Дніпропетровській областях.

Четверта модель. Її ще можна умовно назвати центром розвитку дитини. Ця модель, на наш погляд, є перспективою психологічної служби на рівні області. Головною особливістю моделі є те, що до складу центру третьої моделі додано відділ корекції та розвитку дітей і відділ моніторингу освітньої ситуації в області. Зупинімося детальніше на функціях цих відділів.

Відділ корекції та розвитку — це відділ, спеціалісти якого надають безпосередню практичну допомогу всім учасникам навчально-виховного процесу. Він має всі необхідні кадрові, методичні і технічні ресурси для логопедичної, дефектологічної, соціальної і психологічної допомоги учням. Перелічені види допомоги доступні або в умовах денного стаціонару, або протягом кількох тижнів в умовах постійного перебування дітей. Усе це дозволить дещо скоротити кількість логопедичних та інших груп у дошкільних навчальних закладах і школах, але не кількість шкіл-інтернатів.

Відділ моніторингу освітньої ситуації. Основними завданнями його роботи є:

  • здійснення моніторингів і скринінгів закладів освіти області;
  • підготовка аналітичних матеріалів (довідок) щодо стану освітньої ситуації, учнівських, студентських і педагогічних колективів, ефективності тих чи інших проектів і програм, які реалізують у закладах освіти;
  • розробка прогнозних моделей і прогнозів стану розвитку освіти в області, стану й ефективності виховної та навчальної роботи;
  • розробка проектів управлінських рішень та оцінка можливих результатів.

Районні (міські) навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти створюють місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування.

Районні (міські) навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти можуть функціонувати як структурні підрозділи районних (міських) методичних кабінетів (центрів) або як юридичні особи.

За неможливості створення районного (міського) навчально-методичного кабінету (центру) психологічної служби системи освіти до штатного розпису районного (міського) методичного кабінету (центру) вводять посади методиста із психологічної служби.

Районний (міський) навчально-методичний кабінет (центр) психологічної служби системи освіти підпорядкований засновнику з усіх питань діяльності, а в частині науково-методичного забезпечення — навчально- методичному кабінету (центру) в Автономній Республіці Крим, обласним, Київському і Севастопольському міським навчально-методичним кабінетам (центрам) психологічної служби системи освіти.

ОРГАНІЗАЦІЙНІ МОДЕЛІ ДІЯЛЬНОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ

На рівні «район (місто) — навчальний заклад»

Наголосімо ще раз: психологічна служба району (міста) є основною ланкою психологічної служби системи освіти. Тільки завдяки спільній роботі працівників служби, які виконують свої функції у закладах освіти, та районного (міського) центру стає можливою повна реалізація завдань і напрямків діяльності психологічної служби, зазначених у «Положенні про психологічну службу системи освіти України» та інших нормативних документах.

Моделі організації психологічної служби системи освіти, які наводимо нижче, розроблені відповідно до основних принципів діяльності психологічної служби. Як відомо, в Україні існує значна кількість регіонів (областей, районів, міст), які мають суттєві соціально-економічні, демографічні, ландшафтні, етнічні особливості, відмінності соціокультурного рівня та історії. Через це психологічна служба має бути оптимальним чином прилаштована до місцевих особливостей, аби щонайефективніше виконувати свої функції, охопити своїми послугами найбільшу кількість учасників навчально-виховного процесу — вихованців, учнів, студентів, педагогічних і науково- педагогічних працівників, батьків.

Перша модель. Місто (район) має розгалужену мережу психологічної служби. За цією моделлю спеціалісти психологічної служби є співробітниками навчальних закладів, існує районний (міський) центр практичної психології. Його склад налічує зазвичай 3—7 осіб. Центр, як і належить, координує діяльність психологів закладів освіти, організовує роботу методичних об’єднань практичних психологів і соціальних педагогів, здійснює методичний контроль, атестацію спеціалістів, планує розвиток мережі тощо.

Ця модель найпоширеніша в Україні. Вона оптимальна для невеликих і середніх за населенням міст або міст і селищ міського типу, де є районний відділ освіти і немає міського. Якщо місто має 2—3 райони, то створюють міський центр замість 2 – 3 районних. Якщо місто велике (Київ, Харків, Донецьк, Одеса) і має значну кількість районів (4 – 10), доцільно сформувати районні центри, методично підпорядковані міському.

Друга модель. Її найчастіше застосовують у малонаселених сільських (гірських) районах, але вона підходить і для невеликих міст (наприклад, Краматорськ Донецької області).

Відповідно до цієї моделі створюють районний (міський) центр, до складу якого входять усі практичні психологи й соціальні педагоги району. Штат залежить від кількості дітей до 18 років, які мешкають у районі (див. нормативні документи). За кожним із працівників центру закріплюють кілька навчальних закладів, у яких він (вона) здійснює свою роботу за графіком.

Така модель добре узгоджується з функціонуванням локальних освітніх округів (ЛОО) і програмою «Шкільний автобус», яку зараз активно впроваджують у багатьох областях.

Друга модель, крім основного, описаного вище, має два додаткові варіанти.

Варіант перший. У кількох регіонах з різних причин (наприклад, управлінських або економічних) поки що не можна сформувати районного центру. У такому випадку в одному з районів створюють центр, якому надають статус міжрайонного. Тобто у своїй статутній діяльності він забезпечує методичний супровід працівників психологічної служби закладів освіти кількох сусідніх районів. Такий досвід є, наприклад, у Пирятинському районі на Полтавщині.

Варіант другий. Він подібний до першої моделі організації служби. Існує районний центр, і працівники служби є співробітниками навчальних закладів. Але, за встановленим графіком, вони здійснюють виїзди у ті школи, де психологів і соціальних педагогів ще немає, і надають там необхідну соціальну і психологічну допомогу. Такі виїзди іноді називають «виїзна психологічна консультація» або «пересувний психологічний консультпункт». Досвід застосування такої моделі надання психологічної допомоги учасникам навчально-виховного процесу є у Сумській, Чернівецькій та інших областях.

Психологічна служба закладу освіти, до якої зазвичай входять практичні психологи і соціальні педагоги, методично підпорядкована керівнику районної (міської) психологічної служби. У тих випадках, коли навчальний заклад підпорядкований обласному управлінню освіти (наприклад, школи-інтернати, заклади профтехосвіти, вищі навчальні заклади тощо), психологічна служба звітує безпосередньо обласному центру.

Обласні і районні центри можуть функціонувати як структурні підрозділи обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, методичні кабінети районних (міських) відділів освіти або як самостійні юридичні особи. Керівник центру звітує керівнику управління (відділу) освіти або його першому заступнику.

Після того, як ми розглянули структуру психологічної служби, зупинімося детальніше на функціях та повноваженнях її окремих підрозділів.

Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи на основі співпраці та під науковим керівництвом Інституту психології ім. Г.С. Костюка, Інституту спеціальної педагогіки, інших підрозділів та інститутів Академії педагогічних наук України бере участь у формуванні державної освітньої політики, зокрема, у питаннях розвитку мережі і стандартів діяльності психологічної служби системи освіти і системи психолого-медико-педагогічних консультацій. Це означає виконання низки функцій:

  • науково-методичне керівництво пси­хологічною службою у системі освіти України;
  • методичний контроль за діяльністю служби загалом і окремих її підрозділів та спеціалістів, супервізія;
  • наукова і методична експертиза психологічних, соціально-педагогічних і соціологічних методик і технологій, які застосовують в освітніх установах;
  • моніторинг та оцінка ефективності діяльності служби й окремих її підрозділів;
  • розробка та впровадження новітніх методів і технологій практичної діяльності, оцінка їхньої ефективності;
  • кадровий менеджмент і атестація фахівців служби вищої кваліфікації;
  • здійснення науково-дослідної роботи в галузі практичної (прикладної) психології;
  • психологічна експертиза педагогічних інновацій.

Обласні та прирівняні до них центри реалізують державну та регіональну освітню політику в аспекті соціально-психологічного забезпечення та надання кваліфікованої психологічної, дефектологічної та соціально-педагогічної допомоги всім учасникам навчально-виховного процесу. Це виражено в таких їхніх основних функціях:

  • науково-методичне керівництво психологічною службою у системі освіти області, зокрема системою професійно-технічної, спеціальної та вищої освіти;
  • методичний контроль за діяльністю служби області загалом, окремих її підрозділів та спеціалістів, супервізія;
  • науково-методична експертиза психологічних, соціально-педагогічних і соціологічних методик і технологій, які застосовують в освітніх установах;
  • моніторинг та оцінка ефективності діяльності психологічної служби області загалом та окремих її підрозділів;
  • розробка та впровадження в діяльність служби новітніх методів і технологій, оцінка їхньої ефективності;
  • кадровий менеджмент, атестація фахівців служби та участь у підвищенні їхньої кваліфікації,
  • науково-дослідна робота в галузі практичної (прикладної) психології, моніторинги і скринінги;
  • психологічна експертиза педагогічних інновацій;
  • практична соціально-педагогічна, дефектологічна і психологічна допомога всім учасникам навчально-виховного процесу.

Районні (міські) центри є основою психологічної служби. Вони мають забезпечувати виконання всіх завдань за всіма напрямками, визначеними в нормативних документах.

Функції районного центру:

  • методичний контроль за діяльністю служби району (міста) загалом, окремих її підрозділів та спеціалістів, супервізія;
  • моніторинг та оцінка ефективності діяльності психологічної служби району (міста) загалом та окремих її підрозділів;
  • кадровий менеджмент, атестація фахівців служби та планування підвищення їхньої кваліфікації;
  • моніторинги та скринінги;
  • психологічна експертиза педагогічних інновацій;
  • практична соціально-педагогічна, дефектологічна і психологічна допомога всім учасникам навчально-виховного процесу.

Психологічна служба навчального закладу—це практичні психологи і соціальні педагоги, що працюють у ньому. Відповідно до чинних нормативів, на 700 учнів міської школи передбачено одну ставку практичного психолога і одну ставку соціального педагога, у сільській школі ставки соціального педагога і практичного психолога вводять, якщо учнів принаймні 300. Якщо їх більше, то зростає й кількість ставок. Ставки практичного психолога і соціального педагога вводять у школах-інтернатах, школах (училищах) соціальної реабілітації, спеціальних школах незалежно від кількості учнів (вихованців). Якщо у закладі освіти працює два і більше фахівців служби, то один із них виконує функції керівника.

Функції психологічної служби закладу освіти:

  • практична соціально-педагогічна, дефектологічна і психологічна допомога всім учасникам навчально-виховного процесу — учням, вихованцям, студентам, учителям, вихователям, батькам;
  • проведення просвітницьких лекцій, семінарів, інших занять з учнями, студентами, педагогами, батьками;
  • консультативно-просвітницька робота з керівництвом закладу освіти;
    • моніторинги і скринінги в учнівському, студентському і батьківському середовищі, серед педагогічних працівників закладу освіти;
    • психологічна і соціально-педагогічна діагностика розвитку особистості учнів, студентів, учнівського і педагогічного колективу;
    • психологічна і соціально-педагогічна експертиза педагогічних інновацій — методик, методів, технологій;
    • консультативна і методична допомога всім учасникам навчально-виховного процесу;
    • корекційно-розвивальна робота з учнями, студентами, вихованцями, батьками, педагогами;
    • соціально-педагогічний патронаж і допомога учням, які мають проблеми із законом, вирізняються девіантною або адиктивною поведінкою, чи таких, які опинилися у складній життєвій ситуації;
    • психологічний і соціальний супровід дітей з особливими потребами;
    • психологічний і соціальний супровід обдарованих учнів та студентів;
    • соціальна і психологічна профілактика девіантної та адиктивної поведінки вихованців, учнів, студентів;
    • психологічне і соціально-педагогічне прогнозування розвитку як окремої особистості, так і колективів;
    • проектування психологічного і соціального розвитку колективів та окремих особистостей в умовах перебування у закладі освіти.

Психологічна служба закладу освіти має подвійне підпорядкування: адміністративно — директору (керівнику) закладу освіти; методично — керівнику психологічної служби району (міста).

Практичний психолог навчального закладу:

  • бере участь у здійсненні освітньої, виховної роботи, спрямованої на забезпечення всебічного особистісного розвитку дітей, учнівської та студентської молоді, збереження їхнього повноцінного психічного здоров’я;
  • проводить психолого-педагогічну діагностику готовності дитини до навчання в період її переходу з однієї вікової групи до іншої, допомагає у виборі навчального закладу відповідно до рівня її психічного розвитку;
  • розробляє та впроваджує розвивальні, корекційні програми навчально-виховної діяльності з урахуванням індивідуальних, статевих, вікових особливостей різних категорій вихованців, учнів, студентів;
  • сприяє вибору підлітками професій з урахуванням їхніх ціннісних орієнтацій, здібностей, життєвих планів і потенціалів, готує до свідомого життя;
  • здійснює превентивну освіту, профілактику злочинності, алкоголізму і наркоманії, інших типів залежностей і шкідливих звичок серед вихованців, учнів, студентів;
  • здійснює психологічну експертизу, обстеження, діагностику і психолого-педагогічну корекцію девіантної поведінки неповнолітніх;
  • формує психологічну культуру вихованців, учнів, студентів, педагогів, батьків, консультує з питань психології, її практичного використання в організації навчально-виховного процесу.

Соціальний педагог навчального закладу:

  • здійснює посередництво між освітніми установами, сім’єю, трудовими колективами, громадськістю, організовує їхню взаємодіїо задля створення умов всебічного розвитку вихованців, учнів, студентів;
  • сприяє участі вихованців у науковій, технічній, художній творчості, спортивній, суспільно корисній діяльності, виявляє і розкриває здібності, обдарованість, таланти, дбає про професійне самовизначення та соціальну адаптацію учнівської та студентської молоді;
  • залучає до культурно-освітньої, профілактично-виховної, спортивно-оздоровчої, творчої роботи різні установи, громадські організації, творчі спілки, окремих громадян;
  • впливає на подолання особистісних, міжособистісних, сімейних конфліктів, надає потрібну консультативну психолого-педагогічну допомогу дітям і підліткам, групам соціального ризику, студентам, які потребують піклування тощо.

Працівник психологічної служби повинен:

  • у своїй професійній діяльності керуватися «Етичним кодексом»;
  • дотримуватися педагогічної етики, поважати гідність вихованця, учня, студента, захищати їх від будь-яких форм фізичного або психологічного насильства;
  • будувати свою діяльність на основі доброзичливості, довіри у тісній співпраці з усіма учасниками педагогічного процесу;
  • пропагувати здоровий спосіб життя, підвищувати рівень психологічних знань педагогічних працівників і батьків;
  • зберігати професійну таємницю, не поширювати відомостей, отриманих у процесі діагностики або корекційної роботи, якщо це може завдати шкоди дитині чи її оточенню;
  • постійно підвищувати свій професійний рівень, запобігати випадкам психо-діагностичної, розвивально-корекційної, консультативно-методичної роботи особами, які не мають відповідної фахової підготовки або права на таку діяльність;
  • знати програмно-методичні матеріали і документи щодо обсягу, рівня знань, розвитку вихованців, учнів, студентів, вимоги державних стандартів до забезпечення навчально-виховного процесу, основні напрямки і перспективи розвитку освіти, психолого-педагогічної науки.

ВВЕДЕННЯ ПОСАД У НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ

Посади практичних психологів і соціальних педагогів вводять у штати дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи освіти за умови наявності спеціалістів із фаховою освітою в межах коштів, передбачених єдиним кошторисом витрат, згідно з «Типовими штатними нормативами закладів та установ освіти».

До затвердження у Міністерстві юстиції України «Типових штатних нормативів закладів та установ освіти» кількість практичних психологів і соціальних педагогів регулюють нормативи, затверджені Міністерством освіти і науки України.

У дошкільних навчальних закладах компенсувального типу; комбінованого типу, де є 2 і більше груп компенсувального типу; дитячих будинках інтернатного типу; центрах розвитку дитини — одна ставка практичного психолога на навчальний заклад.

У дошкільних навчальних закладах, де є 9 і більше груп (для міста) та 6 і більше груп (для села), — одна ставка практичного психолога на навчальний заклад.

Для спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів) з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів; гімназій, ліцеїв, колегіумів; загальноосвітніх шкіл-інтернатів для дітей, які потребують соціальної допомоги; спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку; навчально-реабілітаційних центрів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку; загальноосвітніх санаторних шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують тривалого лікування; шкіл соціальної реабілітації для дітей, які потребують особливих умов виховання; вечірніх (змінних) шкіл для громадян, які не можуть навчатися у школах із денною формою навчання; міжшкільних навчально-виробничих комбінатів для задоволення потреб учнів у профорієнтаційній, допрофесійній, професійній підготовці; професійно-технічних навчальних закладів; вищих навчальних закладів І—II рівнів акредитації; позашкільних навчальних закладів — одна ставка практичного психолога на навчальний заклад.

Для дошкільних навчальних закладів (дитячих будинків) інтернатного типу та центрів розвитку дитини — не менше як одна ставка практичного психолога на навчальний заклад.

Для загальноосвітніх шкіл-інтернатів для дітей, які потребують соціальної допомоги; спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку; навчально-реабілітаційних центрів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку; загальноосвітніх санаторних шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують тривалого лікування; шкіл соціальної реабілітації для дітей, які потребують особливих умов виховання; вечірніх (змінних) шкіл для громадян, які не можуть навчатися у школах із денною формою навчання; професійно-технічних навчальних закладів; вищих навчальних закладів І—II рівнів акредитації — одна ставка соціального педагога на навчальний заклад.

Для загальноосвітніх навчальних закладів із 700 і більше учнями (у місті) та 300 і більше учнями (у селі) — по одній ставці практичного психолога і соціального педагога на навчальний заклад.

У випадках, коли посади, перелічені в зазначених нормативах, не можуть забезпечити нормального функціонування навчального закладу, коштом місцевого бюджету та позабюджетних джерел можна вводити додаткові посади практичних психологів і соціальних педагогів.

ТРИВАЛІСТЬ РОБОЧОГО ТИЖНЯ

Тривалість робочого тижня практичного психолога та соціального педагога — 40 годин. Із них 20 год — для роботи у навчальному закладі (індивідуальна та групова психодіагностика, консультування учнів, учителів, батьків, корекційно-розвивальна робота тощо) і 20 год — підготовка до проведення соціально-психологічних заходів (занять, тренінгів, ділових ігор), обробка результатів досліджень, оформлення висновків, методична і самостійна робота тощо.

Обробку результатів досліджень, оформлення висновків, планування і звітності тощо практичний психолог та соціальний педагог можуть виконувати за межами навчального закладу.

Оскільки тривалість робочого тижня працівника психологічної служби становить 40 год, то і 20 год для роботи безпосередньо у навчальному закладі, і 20 год за межами навчального закладу треба відображати у плані роботи на місяць відповідно до нормативів часу на основні види роботи практичного психолога, соціального педагога.

Ставку заробітної плати практичних психологів у спеціальних загальноосвітніх школах (школах-інтернатах), навчально-реабілітаційних центрах дня дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, виплачують за 20 год педагогічної роботи на тиждень безпосередньо у навчальному закладі. Відповідно, практичний психолог відображає у плані роботи на місяць 20 год.

Організаційна структура психологічної служби не є застиглою раз і назавжди, вона змінюється відповідно до нових умов і тенденцій розвитку освіти. Зміни ці мають одну мету — покращення роботи працівників психологічної служби, підвищення ефективності соціального і психологічного супроводу всіх учасників навчально-виховного процесу.

Список літератури:

1. Збірник нормативно-правових документів психологічної служби та ПМПК системи осві­ти України / У поряд. В.Г. Панок, І.І. Цупко, А.Г. Обухівська. — К: Ніка-Центр, 2005. — 436 с.

2. Збірник нормативно-правошіх документів психологічної служби та ПМПК системи освіти України / У поряд. В.Г. Панок, І.І. Цушко, А.Г. Обухівська. — К: Шкільний світ, 2008. — 256 с.

3. Науково-методичні засади діяльності психологічної служби /Зарея. В.Г. Панка, І.І. Цушка. Навчально-методичний посібник у 2 т. — К.: Ніка-центр, 2005.

4. Основи практичней психології: Підручник для студентів ВЗО. Видання третє / Керівник авт. кол-ву В.Г. Панок. — К: Либшъ, 2006. — 536 с.

5. Розвиток психологічної служби та психолого-медико-педагогічних консультацій системи освіти України (підсумки роботи за 2005/08 рр.) / Н.В. Лунченко, А.Г. Обухівська. В.Д. Острова, П.Г. Панок та ін. — К: Ніка-Цєнтр, 2008. — 118 с.

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Яндекс

Добавить комментарий