Основні напрямки діяльності психологічної служби

Діяльність психологічної служби за основними напрямками є обов’язковою для планування з усіма категоріями — дітьми, батьками, педагогами.

Психологічне консультування

Важливою складовою роботи практичного психолога є психологічне консультування. Основне завдання психологічного консультування—допомогти клієнтові подивитись на свої проблеми збоку, побачити альтернативні шляхи виходу з проблемної ситуації. При плануванні консультативної роботи варто враховувати вік дитини: найефективнішою ця робота є з дітьми підліткового та юнацького віку, а також з педагогами і батьками.

В організації консультативної роботи доцільно керуватися наступними принципами (Матвеєва М.П. «Особливості професійної діяльності шкільного психолога», Бондаренко О.Ф.«Психологічна допомога особистості»).

■   Принцип добровільності. Клієнт усвідомлює наявність проблеми, прагне її розв’язати і вірить, що йому в цьому допоможе психолог.

■   Принцип діалогічного характеру взаємодії. Консультування проходить у формі діалогу.

■   Принцип орієнтації на норми і цінності клієнта. Консультант не займається вихованням, не насаджує свої цінності, не критикує.

■ Принцип конфіденційності. Інформація, отримана під час консультації, не може бути розголошена без згоди клієнта. Психолог також не має права отримувати додаткову інформацію про клієнта без його згоди.

■ Принцип розмежовування особистих та професійних стосунків. Під час консультативного процесу встановлюються стосунки виключно «консультант — клієнт», навіть за умови особистого знайомства за межами консультативного процесу.

Дотримання основних принципів є неодмінною умовою успішної організації і ведення консультативного процесу. Консультування, передумовою якого є скарги педагогів та батьків на поведінку дитини, корекційна робота без її згоди, а також розголошення інформації, отриманої під час консультації, не лише неефективне, але й суперечить основним принципам «Конвенції ООН про права дитини» та «Етичному кодексу психолога».

Плануючи роботу у напрямку психологічного консультування, практичний психолог враховує найтиповіші проблеми, з якими звертаються на консультацію (труднощі у спілкуванні з однолітками та дорослими, проблеми неповних сімей, розбіжності у ролях і відсутність навичок поведінки в зв’язку з цим). Також планом повинні бути передбачені так звані «нестандартні» випадки консультування, коли проблема, на перший погляд, не піддається розв’язанню за звичним алгоритмом.

Специфіка надання консультативної психологічної допомоги полягає в тому, що психолог-консультант працює не з ситуацією чи з її трансформуванням, а з переживаннями, з системою цінностей, стосунків та станів людини. Всесвітньо відомий авторитет Карл Роджерс у своїй книзі «Про те, як стають особистістю» вмістив цілу низку питань, що відображають особистість психолога в практиці психологічної допомоги:

—Чи можу я бути сприйнятим таким, хто заслуговує на довіру?

—Чи можу я дозволити собі відчути позитивні почуття до іншого?

—Чи здатний я бути досить сильною особистістю, аби відокремити себе від іншого?

—Чи досить я внутрішньо захищений, щоб дозволити собі таке роз’єднання?

—  Чи можу я дозволити собі увійти повністю до світу почуттів та смислів цього іншого і побачити їх так, як він?

Ведення психологічної консультації може викликати певні труднощі, особливо на початковому етапі. Практика показує, що саме останні хвилини першої зустрічі можуть викликати почуття дискомфорту як у консультанта, так і у клієнта (Бондаренко О.Ф. Психологічна допомога особистості). Найскладніші випадки консультативної роботи варто фіксувати (проблема, з якою звернувся клієнт, які форми роботи були використані, на якому етапі консультування виникли труднощі) і в подальшому виносити на обговорення в інтервізійних і творчих групах практичних психологів.

Превентивний напрям

Реалізація превентивного напряму діяльності психологічної служби передбачає роботу з попередження несприятливих умов у розвитку особистості, групи. Специфіка превентивної роботи полягає в тому, що вона починається тоді, коли ще немає особливих складностей у розвитку дитини чи колективу. Психолог, вивчаючи умови індивідуального розвитку особистості, соціально-психологічні зміни у житті мікро- та макросоціуму, прогнозує можливість появи тих чи інших ускладнень і проводить попереджувальну роботу.

Превентивний напрямок передбачає:

< створення таких умов навчання і виховання, які б сприяли гармонійному особистісному розвитку дитини; особлива увага звертається на початковий та перехідний етапи шкільного життя (перший, п’ятий, дев’ятий та випускний класи); надається допомога педагогам та батькам в успішній адаптації дитини до змін соціальної ситуації, створенні сприятливого психологічного клімату в дитячому, педагогічному колективі та у сім’ї;

< роботу з дітьми «групи ризику», які схильні до дезадаптованоі поведінки; створення умов, які б зменшили б вірогідність виникнення у них відхилень у розвитку; до «групи ризику» можуть потрапити діти, які не готові до шкільного навчання, з розладами вищої нервової діяльності і ті, які перенесли психологічні травми;

< роботу з педагогічним колективом з профілактики несприятливого психологічного клімату, перевтоми і стресів, синдрому професійного вигоряння; в рамках превентивного напрямку передбачено консультування з батьками і вчителями, тренінги, релаксаційні техніки.

Психологічна просвіта

Важливість даного напрямку роботи практичного психолога полягає в тому, що він спрямований на розширення кордонів уявлень особистості про власне «Я», про систему взаємозв’язків «людина-людина», «людина-суспільство», «людина-світ». Просвітницький напрямок охоплює роботу з усіма учасниками навчально-виховного процесу: учнями (дітьми), батьками, адміністрацією закладу, педагогами.

Форми роботи психологічної служби у напрямку психологічної просвіти:

< бесіди (тематика пропонується психологом або визначається виходячи із запиту) із дітьми, педагогами, батьками;

< виступи на засіданнях психолого-педагогічних семінарів;

< виступи, доповіді на засіданнях педагогічних рад;

< виступи, доповіді на батьківських зборах;

< виступи на психолого-педагогічних консиліумах;

< інформаційне забезпечення роботи «Школи батьківства», «Батьківського лекторію» тощо;

< оформлення «Куточка психолога», періодичне оновлення інформації на ньому;

< виступи у засобах масової інформації — радіо, телебачення, преса — з найбільш актуальних питань практичної психології і соціальної педагогіки.

Матеріали для забезпечення просвітницького напрямку можна знайти в періодичній професійній літературі і пресі, використати власні професійні надбання, результати обміну досвідом з іншими психологами і соціальними педагогами, отримати консультацію в методичному кабінеті (центрі).

Мельник Ю., Шаргородська С. Організаційно-методичні аспекти діяльності практичного психолога//Психологічна газета, 2008, №4.

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Яндекс

Добавить комментарий