Последнее обновление: 05.03.2018 в 08:00
Подпишись на RSS
rss Подпишитесь на RSS, чтобы всегда быть в курсе событий.

ПСИХОЛОГ, АРТ-ТЕРАПЕВТ Online.

ТЯЖЕЛО? СТРАХ? ТРЕВОГА? МЫСЛИ?
Не можете пережить РАЗРЫВ, построить ОТНОШЕНИЯ, другие проблемы?
Помогу НАЙТИ ВЫХОД.
Не откладывайте на потом! Действуйте!

Провожу психологические консультации Online.

Желающие могут перейти по ссылке
https://www.facebook.com/arttrendcomua

P.S. Важно, что бы ответы и помощь в Вашу жизнь приходила вовремя.

Комментарии

Присоединяйтесь к обсуждению
  • благоустроитель: За статью премного благодарен, все по делу, достаточно много кто это использует
  • бобр: Было бы интересно узнать поподробнее
  • Интерны 2014: когда-нибудь увижу нечто подобное и на своем блоге
  • стилист: Спасибо за статью оказалась очень полезной.
  • необычный: полностью поддерживаю, такие же мысли были.

Дуткевич Т. В. Дитяча психологія. Навч. посіб. — К.: Центр учбової літератури, 2012. — 424 с. Поделиться в соц. сетях Нравится

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Яндекс

13 Февраль 2013 · Різне

Клаустрофобія (clausula – висновок і гр. phobos – страх) – острах закритих просторів і приміщень (див. Фобія). Поделиться в соц. сетях Нравится

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Яндекс

23 Сентябрь 2014

Модель психологічної служби (КарамушкаЛ.М.)

 КарамушкаЛ.М. Технології роботи організаційних психологів: Навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл. та слухачів ін-тів післядиплом. освіти / За наук. ред. Л.М. Карамушки. — К.: Фірма «ІНКОС», 2005. — 366 с.

Поняття про модель психологічної служби

Сьогодні практичні психологи у рамках психологічних служб здійснюють багато різних видів професійної діяльності. Вони працюють у різних соціальних сферах, взаємодіють з різними об’єктами психологічної допомоги, надають психологічну підтримку у вирішенні широкого спектра професійних та особистісних проблем своїх клієнтів.

Це обумовлює об’єктивну необхідність упровадження різних моделей психологічної служби, які визначають зміст, спрямованість та особливості її діяльності. При цьому модель психологічної служби слід на наш погляд, розуміти як систему теоретико-методичних, організаційних та етичних принципів, технологій, методів та форм надання психологічної допомоги. яка визначає специфіку діяльності практичних психологів у конкретній соціальній сфері.

Різноманітні моделі психологічної служби доцільно класифікувати за такими критеріями:

об’єктно-цільовими: категорія об’єктів психологічної допомоги; пріоритетність  надання  психологічної допомоги; безпосередність/опосередкованість психологічної допомоги;

організаційно-функціональними: територіально-організаційна підпорядкованість практичних психологів; їх професійно-кількісний склад;

1. Об’єктно-цільові моделі психологічної служби

Моделі психологічної служби, виділені на основі змістовно-цільових критеріїв, можна назвати об’єктно-цільовими, тобто такими, що обумовлюються особливостями об»єктів та цілями психологічної допомоги, яка їм надається. Розкриємо зміст основних об»єктно-цільових моделей.

1.1. «Суспільна», «організаційна», «групова» та «особистісна» моделі психологічної служби. Серед об’єктно-цільових критеріїв слід виділити насамперед такий критерій як «категорія об»єктів психологічної допомоги». До основних об’єктів психологічної допомоги, на наш погляд, можна віднести: суспільство, організацію, групу, особистість. Як показує проведений нами аналіз, моделі психологічної служби, які реалізуються в тій чи іншій соціальній сфері (бізнес, освіта, медицина тощо), зорієнтовані на надання психологічної допомоги переважно певному типу об»єктів, і. відповідно, ми можемо умовно виділяти «суспільну», «організаційну», «групову», «особистісну» моделі психологічної служби.

Так, наприклад, психологи, що працюють у сфері політики, зорієнтовані переважно на реалізацію «суспільної» моделі психологічної служби, оскільки основним об’єктом психологічної допомоги тут виступає суспільство, великі соціальні групи (нації, народи, політичні партії тощо). І, відповідно, політичні психологи мають бути підготовлені насамперед до врахування соціально-психологічних закономірностей діяльності таких соціальних груп.

Психологи, які працюють у сфері бізнесу (в психологічних службах банків, фірм, великих корпорацій), традиційно зорієнтовані насамперед на психологічну підтримку діяльності організації загалом, про що свідчить, зокрема, той факт, що відповідний напрям психології, який займається дослідженням зазначених проблем та інтенсивно розвивається на Заході, має назву «організаційна психологія» [9]. Тому робота психологічної служби має бути побудована у відповідності з «організаційною» моделлю психологічної служби, а практичні психологи при визначенні практичних завдань повинні враховувати насамперед основні психологічні механізми діяльності та розвитку організації, її взаємодії з соціальним середовищем.

Психологи, які працюють у сфері політичної, організаційної психології, психології управління, шкільної, сімейної психології та ін., повинні зорієнтуватися також на «групову» модель психологічної служби. оскільки одним із основних об»єктів психологічної допомоги тут виступають малі соціальні групи (як формальні – трудові та навчальні колективи, сім»я, так і неформальні, що утворюються і функціонують в рамках колективів та поза їх межами). А це означає, що психологи, які працюють в рамках цієї моделі психологічної служби, у своїй діяльності мають враховувати основні механізми діяльності та розвитку малих соціальних груп (утворення малих груп, їх динаміки, групової ідентифікації, міжгрупової взаємодії тощо).

І, звичайно, психологи, які мають відношення до клінічної, медичної психології, мають бути зорієнтовані насамперед на роботу в рамках «особистісної» моделі психологічної служби, оскільки основним об»єктом надання психологічної допомоги представників тут виступає особистість. Тому практичний психолог, який працює у цій сфері, має знати насамперед основні психологічні механізми розвитку особистості та причини його відхилень, володіти різними психотерапевтичними засобами впливу на особистість тощо.

Вибір практичним психологом тієї чи іншої соціальної сфери і, відповідно, орієнтація на ту чи іншу модель психологічної служби передбачає оволодіння певними видами професійної діяльності (діагностування, корекція, консультування та ін.), які враховують специфіку конкретної соціальної сфери та види завдань, які необхідно розв»язувати. Зміст та спрямованість різних видів діяльності практичних психологів (відповідно до різних моделей психологічної служби) мають розроблятися представниками академічної психології (в тісній співпраці із практичними психологами) і входити у зміст їхньої вузівської та післядипломної підготовки.

Звісно, робота практичного психолога переважно в рамках тієї чи іншої моделі передбачає оволодіння ним також іншими моделями. Приміром організаційний психолог має бути обізнаний також і з «особистісною» моделлю психологічної служби, оскільки йому доводиться працювати з управлінським та виконавчим персоналом організацій, а також із «суспільною» моделлю, оскільки будь-яка організація при визначенні стратегії та етапів свого розвитку має враховувати соціально-економічні особливості розвитку суспільства. Разом з тим, пріоритетною є «організаційна» модель, якій мають бути підпорядковані всі інші.

1.2. «Екстремальна» та «стабільна» моделі психологічної служби. Наступним критерієм, за яким доцільно класифікувати об»єктно-цільові моделі психологічної служби, може виступати «пріоритетність надання психологічної допомоги різним категоріям об»єктів». Відповідно до цього критерію, можна виділити дві основні моделі психологічної служби.

Першу модель умовно можна назвати «екстремальною» .моделлю психологічної служби, яка орієнтована на надання термінової психологічної допомоги певним категоріям об»єктів в силу їх особливого «екстремального» (пріоритетного) статусу в певному соціумі, який обумовлений негативним впливом на них тих чи інших соціально-економічних, психофізіологічних та соціально-педагогічних чинників.

Другу модель можна назвати «стабільною» моделлю психологічної служби, яка надає психологічну допомогу всім категоріям населення та організаціям в стабільних, нормальних умовах її життєдіяльності.

«Екстремальна» модель психологічної служби характеризується двома основними аспектами: така служба спрямована на надання психологічної допомоги лише певним, найбільш «екстремальним» категоріям населення, працівникам організацій, членам колективів; така допомога переважно обмежується часовими рамками, тобто вона надається терміново.

Наприклад, в рамках «суспільної» моделі діяльності психологічної служби до таких «екстремальних» категорій населення можуть бути віднесені: біженці; люди, які потерпіли від природних катаклізмів, міжнаціональних конфліктів; безробітні; хворі на СНІД тощо. При реалізації «організаційної» моделі це можуть бути, наприклад, такі працівники організацій, які не можуть адаптуватися на робочому місці, які перебувають у ситуації «загостреного» конфлікту з адміністрацією чи колегами, пережили екстремальні ситуації, наприклад, під час техногенних інцидентів, які перебувають у ситуації професійної кризи тощо. У рамках «групової» моделі може йтися, приміром, про роботу із певними соціальними групами (підлітків, які вживають наркотики, проживають у сирітських притулках, тощо). В рамках «особистої» моделі об’єктом психологічної допомоги можуть виступати окремі особистості, наприклад, жінки, які зазнали насилля, діти, які значно відстають в навчанні тощо.

«Стабільна» модель психологічної служби характеризується такими особливостями: вона розрахована на роботу з усіма категоріями населення. працівниками організацій, членами колективів, тобто і з тими, хто має досить стабільний соціальний і професійний статус; надання такої допомоги має бути «розгорнутим» у часі, тобто здійснюватися планомірно.

Так, в рамках «суспільної» моделі це може бути, наприклад. проведення тренінгів з керівниками політичної партії з метою оптимізації їхньої політичної діяльності. В «організаційній» моделі це може виявлятися, приміром, у «проектуванні» професійної кар’єри працівників організації з урахуванням їхніх кар»єрних орієнтацій. В «груповій» моделі може йтися про оволодіння членами сім’ї способами спілкування з дітьми з метою їх гармонійного сексуального виховання. В рамках «особистісної» моделі це може бути, наприклад, навчання дітей та дорослих прийомів рефлексії та самоаналізу з метою оптимізації особистісного та професійного зросту, оволодіння прийомами проектування життєвого шляху тощо.

Порівнюючи між собою особливості «екстремальної» й «стабільної» моделей психологічної служби, варто відзначити два важливих, на наш погляд, аспекти.

По-перше, слід сказати, що у процесі застосування «екстремальної» моделі практичними психологами надається психологічна допомога у вузькому значенні слова, або власне психологічна допомога. Тобто мається на увазі здійснення практичними психологами таких видів діяльності, як корекція, консультування, психотерапія. Тоді, як при «стабільній» моделі надається психологічна допомога у широкому значенні слова, яку можна визначити як «психологічну підтримку», «психологічний супровід» тих або інших видів діяльності чи форм поведінки. І при цьому використовуються, поряд із психологічним консультуванням, такі форми роботи психолога, як психологічна просвіта, діагностика, експертиза, профілактика, прогнозування тощо.

По-друге, чим більш розвинутим в соціальному та економічному плані є суспільство, тим більше воно орієнтоване, на використання поряд із «екстремальною», «стабільної» моделі психологічної служби. У свій час, працюючи з психологами із Голландії, авторка цієї статті була приємно вражена тим, що в одному із голландських університетів ведеться розробка науково-дослідної теми, пов»язаної з підготовкою чоловіків до виконання ролі батька. Напевне, можна говорити про те, що ця проблема нині не є «проблемною» для нашого суспільства в силу того, що більш пріоритетними для нас сьогодні є економічні проблеми. І разом з тим, вона є досить серйозною для голландських учених, оскільки суспільство, яке досягло високого економічного розвитку, висуває більш складні завдання щодо особистісного розвитку людини, зокрема гармонійного виконання нею різноманітних соціальних ролей (професійних, сімейних та ін.).

Думається, що у рамках насамперед «екстремальної» моделі діє сьогодні шкільна психологічна служба в Росії та в Україні. Це виявляється в тому, що основним об’єктом психологічної допомоги цієї служби виступає дитина як найменш захищена в соціально-економічному, психофізіологічному плані особистість, яка потребує найбільшої підтримки [5; б]. І особливо ті категорії дітей, які відносяться до груп «ризику» (мають затримки психічного розвитку, відстають у навчанні, проживають у неблагополучних сім»ях, вживають наркотики, здійснюють правопорушення тощо).

Підтримуючи ідею про те, що саме ці категорії об»єктів дійсно потребують психологічної допомоги в першу чергу, все ж таки хочемо звернути увагу на те, що в рамках шкільної психологічної служби повинна все більше впроваджуватися і «стабільна» модель, за якої психологічна допомога має надаватися і дорослим, що є соціальне зрілими та захищеними особистостями (вчителі, адміністрація тощо). Це пов»язано з тим, що інтенсивний темп нинішнього професійного та особистісного життя, особливо в період соціальних трансформацій, які переживає наша держава, потребує від людини сильного психічного напруження, використання додаткових інтелектуальних та емоційних ресурсів, і у розв’язанні цих проблем психологічна служба може надати відповідну допомогу. А своєчасне розв»язання цих проблем, у свою чергу, буде позитивно впливати на самопочуття та розвиток дитини в школі.

Слід також зазначити, що саме в рамках «стабільної» моделі може здійснюватися психологічне забезпечення діяльності освітніх організацій (психологічне обґрунтування концепції діяльності освітньої організації. визначення стратегії її взаємодії з іншими організаціями, створення психологічних умов для становлення позитивного іміджу освітнього закладу, організація ефективної діяльності «управлінської команди» тощо). Зазначені проблеми досить часто залишаються поза увагою шкільної адміністрації та шкільних психологів у нашій країні, водночас, як показує досвід, вони посідають чільне місце у діяльності освітніх організацій на Заході [8; 10].

1.3. «Безпосередня» та «опосередкована» моделі психологічної служби. Ще одним критерієм класифікації об’єктно-цільових моделей психологічної служби є безпосередність (опосередкованість) надання психологічної допомоги. Відповідно до цього критерію, можна виділити дві моделі психологічної служби – «безпосередню» і «опосередковану». Особливості цих моделей можна розглянути на прикладі діяльності шкільної психологічної служби.

Ще на початку розгортання шкільної психологічної служби на території колишнього СРСР як зазначали У.В.Кала та В.В.Раудик [2], говорили про існування двох моделей цієї служби.

Перша модель, орієнтована на свого роду «модель лікаря», головними завданнями якого є профілактика та виправлення відхилень у психічному розвитку особистості школяра. Такий підхід, на думку цих дослідників, поширений у багатьох країнах Європи і також чітко відображений у Положенні про шкільну психологічну службу І.В.Дубровіної та А.М.Прихожан [І]. Саме про таку модель психологічної служби можна, на наш погляд, говорити як про безпосередню – коли психологічна допомога надається практичним психологом безпосередньо особистості (групі, організації), яка її потребує. І саме тут надається власне психологічна допомога, психологічна допомога у вузькому значенні слова (корекція, консультування, психотерапія).

Друга модель базується на тезі про те, що шкільний психолог є членом педагогічного колективу і бере безпосередню участь у реалізації виховних цілей школи. При цьому шкільного психолога варто розуміти як члена педагогічного колективу, який реалізує свої специфічні функції переважно не прямо через учнів, а через учителів, класних керівників, адміністрацію школи, а також через учнівське самоуправління. На думку А.М.Моісеєва, згідно із цією моделлю, психолог дотримується курсу на взаємодію та співробітництво з учителем, не замість учителя, а разом з учителем; від аналізу педагогічної практики до її психологічного пояснення, спільного з педагогом пошуку корекційних засобів і знову до практики [за б]. Сьогодні найбільш «рельєфно» ця модель представлена в концепції шкільної психологічної служби, розробленій Л.М.Фрідманом [б], у якій, зокрема, відображені технології спільної роботи психолога та вчителя при наданні психологічної допомоги учням. Саме цю модель психологічної служби можна, на наш погляд, визначити як опосередковану — коли психологічна допомога надається людині (групі, організації) не безпосередньо психологом, а опосередковано насамперед через членів колективу, адміністрацію, друзів, і досягається це передусім завдяки формуванню психологічної культури, спільному пошуку разом із психологом адекватних способів дій, які б сприяли наданню психологічної підтримки тому об’єкту, якій її потребує. Слід зазначити, що при такій моделі надається реальна психологічна допомога у широкому значенні слова,  коли  велика увага  приділяється  психологічній просвіті, профілактиці, діагностиці, експертизі, прогнозуванню. Разом з тим, здійснюються і консультування, корекція, психотерапія, якщо в цьому є потреба.

Хочеться наголосити, що в західній психології, наскільки нам відомо, широко застосовується поєднання «безпосередньої» та «опосередкованої» моделей психологічної служби. Одним із підтверджень цього є підхід, про який доповідали клінічні психологи Ірландії на VІ-му Європейському психологічному конгресі в Дубліні [7]. Суть цього підходу полягає в тому, що при лікуванні неврозів клінічний психолог паралельно працює як із хворим, який перебуває у стані неврозу, так і з найближчим його соціальним середовищем (сім’єю, колективом, друзями тощо), яке має «прийняти» його після лікування.

У вітчизняній практиці, на наш погляд, переважає «безпосередня» модель, коли здебільшого лише від психолога, який працює в організації, очікують певного кардинального впливу на поведінку та діяльність людей, до того ж, досить швидкого. Водночас, очевидно, що в організаціях, де працюють сотні людей (освітніх чи бізнесових), практичний психолог не в змозі один надати психологічну допомогу багатьом людям, які її потребують. Тому формування психологічної культури працівників, населення і, як наслідок, все ширше впровадження «опосередкованих» моделей психологічної служби буде сприяти більш ефективному розв’язанню проблем діяльності організацій та збереження при цьому психічного здоров»я працівників, забезпеченню їх професійного та особистісного росту.

2. Організаційно-функціональні моделі психологічної служби

Моделі психологічної служби, виділені на основі організаційно-функціональних критеріїв, можна назвати організаційно-функціональними, тобто такими, що обумовлюються особливостями організації діяльності практичних психологів відповідно до їх соціально-професійних ролей та функціональних обов’язків. Проаналізуємо виділені нами основні види організаційно-функціональних моделей.

2.1. «Внутрішньо-організаційна» та «зовнішньо-організаційна» моделі психологічної служби. Організаційно-функціональні моделі психологічної служби можуть бути класифіковані, в першу чергу, за таким критерієм як територіальна-організаційна підпорядкованість психологів [З]. Відповідно можуть бути виділені такі моделі психологічної служби:

— «внутрішньо-організаційна» модель – модель, при якій психологічна допомога управлінському персоналу та працівникам організації надається психологом, який працює безпосередньо в організації (у школі, банку, фірмі тощо);

— «зовнішньо-організаційна» модель – модель, при якій психологічна допомога управлінському  персоналу та  працівникам організації надається психологом, який працює за межами організації, наприклад, у відомчих територіально-консультативних центрах (у системі освіти, скажімо, це будуть районні, міські центри психологічної служби).

Слід зазначити, що і «внутрішньо-організаційна», і «зовнішньо-організаційна» моделі, мають свої переваги та недоліки.

Так, «внутрішньо-організаційна» модель має такі переваги: конкретне знання психологом проблем організації, соціально-психологічних особливостей колективів та індивідуально-психологічних особливостей клієнтів; можливість системного вивчення проблем; реалізація процесуальної стратегії надання психологічної допомоги тощо.

Разом з тим, внутрішньо-організаційна модель має такі недоліки: підпорядкованість штатного психолога керівнику; його матеріальна залежність від адміністрації; необхідність підтримування постійного психологічного контакту з працівниками та керівниками організації тощо.

До переваг  «зовнішньо-організаційної» моделі слід віднести: незалежність від керівництва організації; більш об»єктивну оцінку («погляд з боку»); наявність досвіду роботи з іншими організаціями тощо.

До недоліків цієї моделі належать: територіальна віддаленість консультпунктів; недостатнє знання конкретних проблем організації;

наявність феномена «тимчасового», «чужого» спеціаліста, який не надто зацікавлений в успішній діяльності організації тощо.

Слід зазначити, що психологічна допомога може також здійснюватися незалежними консультативними фірмами (приватними. державними), які сьогодні досить активно створюються поза межами відомчих психологічних служб.

Організаційно-функціональні моделі психологічної служби можуть бути класифіковані й за таким критерієм як кількісний та професійний склад психологів та інших фахівців. Згідно з цим критерієм, можна виділити такі моделі:

— «індивідуальна» модель – модель, за якої психологічна допомога надається одним практичним психологом;

— «діадна» модель – модель, за якої психологічна допомога надається двома практичними психологами, що можуть бути спеціалістами з різних аспектів проблеми, або психологом та представником суміжних професій (лікар, дефектолог, менеджер. економіст тощо);

— «командна» модель –  модель, за якої психологічна допомога надається групою практичних психологів, кожен з яких виконує свої соціально-професійні функції, або ж групою різних фахівців, які комплексно сприяють розв»язанню тієї чи іншої проблеми.

Слід зазначити, що сьогодні, в силу складності психологічних проблем, з якими стикаються діти та дорослі, психологічна допомога все частіше надається групами спеціалістів, тобто втілюються «діадна» та «командна» моделі. Наприклад, у 20 психолого-медико-соціальних центрах допомоги дітям та підліткам, які сьогодні активно діють у Москві [б], психологічна допомога здійснюється такими фахівцями-психологами: віковим психологом, нейропсихологом, дитячим психологом, патопсихологом та ін.

Розв’язуючи ті чи інші професійні завдання, практичний психолог повинен враховувати переваги та недоліки тих чи інших організаційно-функціональних моделей.

Так, до переваг «індивідуальної» моделі належать: самостійність практичного психолога у визначенні психологічної проблеми:

— незалежність у виборі методів та способів надання психологічної допомоги; відносна швидкість розв»язання професійних завдань;

— відсутність «небажаних свідків» тих чи інших професійних помилок тощо. Разом з тим, до недоліків цієї форми роботи можна віднести:

однобічний, часом навіть стереотипний, підхід при визначенні та розв’язанні психологічної  проблеми;  недостатність  професійного спілкування, що може негативно вплинути на визначення змісту проблеми («бачення лише свого аспекту»), вибір методів та форм надання психологічної допомоги; відсутність можливості виправити помилки уже у процесі розв»язання професійного завдання, а не після його закінчення тощо.

Серед переваг «діадної» та «командної» моделей слід виділити:

зростання інтелектуального, творчого потенціалу учасників професійної взаємодії при визначенні та розв»язанні тих чи інших психологічних проблем; наявність професійного спілкування, що дає можливість всебічно підійти до визначення змісту проблеми (можливість побачити всі її аспекти, над якими навіть не спеціалізуєшся), виборі методів та форм надання психологічної допомоги; можливість вчасно виправити помилки, уже в процесі розв»язання професійного завдання, а не після його закінчення.

Разом з тим, зазначені моделі можуть мати і свої недоліки:

необхідність узгодження теоретико-методологічних та методичних підходів до аналізу однієї й тієї самої проблеми різними фахівцями та вироблення спільного концептуального апарату; можливість виникнення професійно-смислових комунікативних бар’єрів між спеціалістами різних професій у процесі використання професійної термінології з різних галузей; конкурентні стосунки між членами групи, прагнення захопити провідні, пріоритетні позиції при взаємодії з керівництвом організації тощо.

Отже, складність завдань практичної психології потребує засвоєння практичними психологами варіативності моделей діяльності психологічної служби, що, відповідно, має враховуватися у їх підготовці в процесі вузівської та післядипломної освіти.

Література:

1. Дубровина И. В., Прихожан А. М. Положение о школьной психологической службе //Вопр. психологии. — 1985.- № 2. — С.76- 90.

2. Кала У. В. Раудик В. В. Психологическая служба в школе. — М., 1986.

3. Карамушка Л. М. Психологія управління закладами середньої освіти: Монографія. — Київ: Ніка-центр, 2000.- 328 с.

4. Рабочая книга школьного психолога / Под ред. И. В. Дубровиной. — М., 1992.

5. Рубцов В. В., Селявина Л. К., Малых С. Б. Система психологической поддержки образования // Психологическая наука и образование. — 1999 -№> 7.- С. 5 — 32.

6. Фридман Л. М. О концепции школьной психологической службы // Вопр. психологии. — 2002.- № 1.- С. 97 — 106.

7. Abstracts of Vlth European Congress of Psychology.- Dublin, 1997.- 488 p.

8. Cheng Y.C., Cheug W., М. Multi. Models of education quality and Multi -levels of Self-Management in Schools // Educational Management & Administration.-1997. — Vol. 25, № 4.- P. 451 — 462.

9. Spector P. E. Industrial and Organizational Psychology: Research and Practice.-New-York: John Wiley &Sons, INK, 1996. — 420 p.

10. Tuony D., Coghlan D. Developments in Schools: A system approach Based on Organizational levels // Educational management & Administration.- 1997.- Vol. 25, Xsl.-P.64-77.

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Яндекс



Комментирование закрыто.

ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫЙ САЙТ
Освітній психологічний сайт містить корисну інформацію (статті, методички, тести) для всіх, хто навчається та цікавиться психологією
Любое использование материалов сайта разрешено только с указанием активной ссылки на источник http://psichology.com.ua

Счетчик

Статистика сайта