Последнее обновление: 01.01.2017 в 20:10
Подпишись на RSS
rss Подпишитесь на RSS, чтобы всегда быть в курсе событий.

Комментарии

Присоединяйтесь к обсуждению
  • благоустроитель: За статью премного благодарен, все по делу, достаточно много кто это использует
  • бобр: Было бы интересно узнать поподробнее
  • Интерны 2014: когда-нибудь увижу нечто подобное и на своем блоге
  • стилист: Спасибо за статью оказалась очень полезной.
  • необычный: полностью поддерживаю, такие же мысли были.
1 Февраль 2013 · Різне

Дьоміна Г.А. Вікова і педагогічна психологія: Методичні рекомендації для практичних занять, індивідуально-самостійної роботи, модульного контролю знань студентів. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2015. – 56 с. Поделиться в соц. сетях Нравится

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Яндекс

 Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб./Скрипченко О.В., Долинська Л.В., Огороднійчук З.В. та ін. — К.: Просвіта, 2001. – 416 с. Поделиться в соц. сетях Нравится

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Яндекс

11 Октябрь 2013

Інноваційні технології навчання (Власова О.І.)

Власова О.І. Педагогічна психологія: Навч посібник —К.: Либідь, 2005. — 400 с.

Сучасна психолого-педагогічна наука виділяє ряд основних інноваційних технологій навчання, які співіснують у світовому дидактичному просторі поряд із усе ще домінуючою традиційною технологією організації освітнього процесу:

1. Вільна технологія відкритої школи максимально враховує ініціативу дитини в навчанні. Вона сама визначає інтенсивність і тривалість власних навчальних занять, планує свій час навчання, самостійно вибирає його засоби. Тут відсутня жорстка система педагогічних впливів, заохочується імпровізація учнів і педагогів щодо змісту і способів навчання; панує неформальне ставлення до процесу навчання.

При цьому відсутня класно-урочна система, обов’язкові навчальні програми, контроль і оцінювання знань. Ключовий елемент технології — свобода індивідуального вибору й відповідальне ставлення учня до свого навчання.

2. Діалогічна технологія передбачає провідну мету — ціле-спрямований розвиток інтелекту учнів, який розуміється як «глибинно-розвинутий розум». Основним механізмом активності його є діалогізм свідомості. Розвиток діалогічності людського розуму передбачає прилучення учня до діалогу поколінь, культур, знання та незнання. Найвищою цінністю в межах реалізації цієї технології проголошуються непередбачуваність і самобутність інтелектуального розвитку особистості, можливість самостійного «самотнього» навчання вдома за книгою. Замість підручників використовуються тексти як витвори відповідної культури. За таких умов заохочуються вигадки, фантазії самих дітей, незалежні від логіки навчального процесу. Ключовий елемент технології — діалогічність індивідуальної свідомості.

3. Технологія збагачення. В її основу закладено ідею важливості інтелектуального виховання учня через актуалізацію й ускладнення його власного ментального досвіду, до складу якого входять когнітивні, метакогнітивні та інтенційні компоненти. Передбачається, що кожна дитина має певний діапазон нарощування своїх інтелектуальних сил, і основне завдання педагогів, батьків і старших товаришів учня полягає в тому, щоб спрямовувати й нарощувати його зусилля в цьому напрямі. Як дидактичні засоби тут використовуються спеціально сконструйовані навчальні тексти, друкована й електронна медіапродукція, проблемні ситуації, дискусії тощо. Ці засоби по суті виступають як самовчителі, оскільки організовані таким чином, що забезпечують формування основних інтелектуальних механізмів учнів. При цьому враховуються пізнавальні схильності дітей з різним складом розуму, що ініціюють емоційну включеність кожного в процес навчання, за рахунок використання сюжетно-діалогової конструкції текстового матеріалу, надавання можливості працювати як індивідуально, так і в групах, під керівництвом педагога й самостійно, на рівнях репродуктивної й дослід-ницької, творчої діяльності. Ключовий елемент технології — збагачення ментального досвіду.

4. Технологія навчання в співробітництві наголошує на необхідності співробітництва учнів на противагу їхній змагальності. Основною одиницею навчання тут виступає команда, або мала група, члени якої мають спільні цілі й завдання, індивідуальну відповідальність і рівні можливості для успіху. Основні принципи роботи в команді — одне завдання й одне заохочення на групу, розподіл ролей. Індивідуальна відповідальність означає, що успіх команди залежить від зусиль кожного, а це передбачає не лише необхідність працювати на повну силу, а й допомагати іншому. Практично за таких умов стрижнем навчання стає спілкування учнів один з одним і з педагогом. Таке спілкування соціальне, оскільки в процесі його учні виконують різні соціальні ролі: лідера, виконавця, організатора, доповідача, експерта й дослідника. Технологія співробітництва ефективно підготовлює учнів для роботи в системі проектів, а для цього необхідні сформовані як інтелектуальні, так і комунікативні навички Ключовий елемент технології — групова комунікація.

5. Особистісно-орієнтована, або особистісна технологія за головну мету функціювання проголошує загальний розвиток учня як особистості. Це передбачає спеціальні педагогічні дії, спрямовані на забезпечення становлення його пізнавальних, емоційно-вольових, моральних і естетичних можливостей. Основним завданням тут виступає допомога учневі у створенні власної цілісної картини світу на основі даних науки, техніки, літератури й мистецтва. Спеціальна увага приділяється повноцінному становленню трьох основних ліній психічного розвитку дитини: спостереження, мислення та виконування практичних дій як психологічної основи її дальшого саморозвитку в навчанні. Ключовий елемент технології — саморозвиток учня.

6. Розвиваюча технологія спрямована на розвиток основ теоретичного мислення у молодших учнів завдяки формуванню спеціально організованої навчальної діяльності, зорієнтованої на виявлення сутнісних характеристик предмета пізнавання. В ході опанування повною психологічною структурою навчальної діяльності дитина навчається розумових операцій аналізу, планування й рефлексії. У неї формується пізнавальна мотивація й необхідні предметні знання, уміння і навички. Характер активності учнів стає дослідницьким, і діти з необхідністю переходять у режим діалогу. Ключовий елемент технології — спосіб діяльності.

7. Активуюча технологія орієнтована на підвищення рівня пізнавальної активності за рахунок уведення в навчальний процес проблемних ситуацій, при опорі на пізнавальні потреби й інтелектуальні почуття аудиторії. Як і в традиційному навчанні, тут зберігаються загальне плану-вання, єдність вимог і контроль виконання навчальних завдань. Разом з тим з’являються два основні психологічні фактори ефективності навчання: пізнавальна мотивація й мисленнєва активність учнів в умовах проблемної ситуації. Ключовий елемент технології — пізнавальна активність.

8. Формуюча технологія базується на основі тези про те, що впливати на розумовий розвиток дитини означає здійснювання цілеспрямованого управління процесом засвоювання нею знань, умінь і навичок. Для повноцінного засвоювання їх учень повинен під керівництвом учителя в чіткій послідовності пройти такі етапи: мотивація, складання схеми орієнтовної основи дій, матеріалізована дія, вербальна (промовляння), мовлення про себе і розумова дія. Шлях формування розумових дій створюється через забезпечення учневі проходження всіх необхідних етапів інтеріоризації їх з опорою на орієнтовну основу дій, передавання або організація якої виступає основним елементом викладання. Різновидами такої технології можна вважати концепції програмованого й алгоритмованого навчання. Ключовий елемент технології — розумова дія.

Аналіз наведених технологій навчання показує, що всі їх можна розташувати на певному біполярному континуумі, полюси якого утворюють два семантичні антиподи. Один із них означується як максимальна міра свободи суб’єктивного вибору дитини, а другий — як максимум управляючих впливів на неї з боку педагога. Відповідно «вільна» технологія навчання реалізує освітню ідеологію, що базується на принципі: максимум свободи суб’єктивного вибору дитини — мінімум управляючих впливів, а формуюча технологія реалізує принцип: мінімум індивідуальної свободи учня — максимум управляючих впливів педагога в ситуаціях освітньої діяльності.

Накопичений позитивний досвід використання зазначених технологій в умовах традиційного навчання свідчить, що упровадження їх веде до успіху лише за умов, коли сам педагог змінює традиційне ставлення до учня, усвідомлюючи, що саме той є центральною фігурою навчання. Головним є навчальне пізнавання, а не викладання, самостійне набування й використання знань, а не їх запам’ятовування і відтворювання. Далі розглянемо розгорнуту характеристику деяких видів сучасного навчання: програмованого, сугестопедичного, знаково-контексного, модульного, які на сьогодні найбільш активно впроваджуються в педагогічну практику.

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Яндекс



Комментирование закрыто.

ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫЙ САЙТ
Освітній психологічний сайт містить корисну інформацію (статті, методички, тести) для всіх, хто навчається та цікавиться психологією
Любое использование материалов сайта разрешено только с указанием активной ссылки на источник http://psichology.com.ua

Архивы

Счетчик

Статистика сайта