Словник У

Увагаспрямованість і зосередженість свідомості, що передбачають підвищення рівня сенсорної, інтелектуальної та рухової активності індивіда.

Уміння — готовність людини успішно виконувати діяльність, що грунтується на знаннях і навичках.

Умова психічного розвитку – сукупність біологічних та соціальних особливостей розвитку певного індивіда. Умови мають варіативний характер на відміну від загальних факторів психічного розвитку.

Умовивід — зв’язок між думками, форма мислення, в результаті якого із кількох пов’язаних відомих суджень випливає нове судження.

Упертість дитяча – один із проявів неслухняності, безпричинний невиправданий опір дитини вимогам дорослого. Упертість може проявитись у дитини як реакція на незадоволені потреби.

Учбова діяльність – це учіння школяра, що відбувається в умовах навчання.

Учіння — це цілеспрямоване засвоєння соціального досвіду, це діяльність особистості, це специфічна діяльність людини, метою якої є научіння (діяльність активна, гностична).

Учіння це здобуття конкретного досвіду, зокрема, знань, умінь та навичок, видів поведінки та діяльності.

Учіннястихійний або цілеспрямований процес засвоєння людиною знань, вироблення вмінь і навичок, розвиток особистості, інтелекту, що відбувається в умовах індивідуальної або спільної діяльності, спілкування з ровесниками або старшими шляхом спостереження за поведінкою та діяльністю інших людей, їх наслідування, а також у процесі сприймання та аналізу інформації у засобах масової інформації.

Учіння – один із генетичних видів діяльності людини, що сприяє ефективній соціалізації і виявляється у цілеспрямованому засвоєнні людиною знань, формуванні вмінь та навичок.

Учіння — один з основних видів діяльності, коли дії людини скеровуються свідомою метою засвоїти певні знання, навички, вміння, форми поведінки; коли суб’єкт діє заради засвоєння нового досвіду.

Установкаготовність особистості діяти певним чином.

Уява — своєрідна форма відображення об’єктивної дійсності, психічний процес, що полягає у створенні нових образів шляхом переробки матеріалу сприймань і уявлень, утворених у попередньому досвіді.

Уява афективна — одна з перших форм уяви дитини раннього віку, змістом якої виступають емоції й переживання дитини.

Уява пізнавальна — одна з перших форм уяви дитини раннього віку, змістом якої є образи уявних предметів, ситуацій.

Уявлення через дію — перші прояви уяви у дитини раннього віку, що виникають у процесі слухання дитячої літератури і полягають у тому, що дитина показує дії персонажів по ходу слухання; б’є ручкою об стіл, удавано плаче..